хуліган

Звенигородська поліція не бачить злочину, коли громадянина б’ють біля власної оселі у комендантську годину, якщо один з нападників — їхній колега?

Сьогоднішній світ, на жаль, далекий від ідеалу, де ми могли б почуватися в безпеці у власних домівках. Страшні події можуть статися навіть у звичайний вечір, коли здається, що весь світ занурений у спокій, тим більше вулиці міст та сіл безлюдніють під час комендантської години. Однак, події, які сталися у під’їзді багатоповерхівки містечка на Черкащині в ніч на 6 лютого, демонструють, що можуть трапитися страшні речі.

Комендантська година не заважає весело проводити час у компанії, вживати спиртні напої, якщо хоч один із друзяк служить у поліції. Це зайвий раз доводить історія, що трапилася днями в Звенигородці Черкаської області.

Опівночі 6 лютого у двері квартири мешканця Звенигородки, де він мешкає із дружиною та неповнолітньою донькою, подзвонили. Дзвінок переполохав родину, чоловік одягся і вийшов до дверей, відчинив їх та побачив веселу компанію з трьох чоловікив, що спускалася сходами. Одним із трійці виявився сусід, що працює поліцейським місцевого райвідділку, та мешкає на верхньому поверсі — Владислав Гуменний. На запитання, чому вони дзвонили в його двері, незнайомці почали брутально лаятися. Чоловік помітив, що вся трійця має явні ознаки алкогольного сп’яніння. Чоловік намагався ввічливо зробити зауваження, що в нічний час такі дії недоречні, але двоє незнайомців почали його гамселити. Сусід-поліціянт спокійно спостерігав за подіями. 

Чоловікові розбили обличчя, нанесли багато ударів в область голови та тулуба, розтрощили окуляри. Після його заяви, що зараз буде викликана поліція, сусід-поліціянт втік до своєї квартири вище поверхом, а нападники не поспішали покинути місце злочину.

Нагадаємо, що в Україні та Звенигородці, зокрема, зараз діє режим воєнного стану та комендантська година, під час якої люди мають перебувати у своїх помешканнях.
Постраждалий викликав поліцію, яка прибула доволі швидко і мала всі шанси затримати хуліганів безпосередньо на місці. Двоє поліціянтів — Олександр Полтус та Владислав Свістільник — прибули на місце буквально за 5 хвилин після виклику. Звісно, екіпаж патрульних був з боді-камерами, тому, ймовірно, всі подальші події мають бути в їх записі. Далі сам постраждалий так описав розвиток подій нашому журналісту:
«Я розповів про те, що сталося, і сказав, що прошу притягнути невідомих осіб до відповідальності за хуліганські дії проти спокою моєї сім’ї в нічний час та за скоєні відносно мене хуліганські дії та побиття, за перебування в громадських місцях в нетверезому стані. Також я вказав на невідомих осіб та працівника поліції Гуменного. Я також наголосив на порушенні комендантської години. Для цього я вимагав освідувати їх за допомогою драгера або в медичній установі».
Постраждалий розповів, що під час спілкування з поліцією хулігани знаходилися поруч і продовжували словесні образи. Поліція не реагувала на це, хоча постраждалий акцентував увагу на їхній поведінці. Жодних дій щодо хуліганів поліція не вживала. 

«Про це я зазначив у своїх поясненнях, але Полтус відмовив мені в проведенні освідування нападників, не зробив навіть спроби їх затримати і просто відпустив. До відповідальності вони не були притягнуті. Невдовзі вони повернулися до припаркованої біля будинку автівки, сіли в неї та преспокійно поїхали» — розповів нам Звенигородчаинин. 

Також чоловік повідомив, що після інциденту звернувся по медичну допомогу в приймальне відділення Звенигородської лікарні, де й отримав першу медичну допомогу. А вранці відвідав сімейного лікаря, який відразу дав направлення до лікарні. Також зазначимо, що поліціянти також відмовилися надати постраждалому направлення на судово-медичну експертизу, та постраждалий мусив робити її за власної ініціативою та власним коштом.

Постраждалий подав скаргу на неправомірні дії та бездіяльність поліції  на гарячу лінію МВС та у Департамент головної інспекції та дотримання прав людини.

Ця ситуація — лише один із численних випадків, коли система захисту громадян не працює належним чином. Якщо ми хочемо жити в суспільстві, де права кожного захищені, ми повинні вимагати відповідальності та прозорості в діях наших правоохоронних органів.  Ми не можемо дозволити собі жити в страху власного дому. Тому, навіть після відмови поліції допомогти мені, я не зупинюся в зусиллях досягти справедливості та забезпечити, щоб подібні ситуації не повторювалися.

Родина постраждалого обурена зухвалою бездіяльністю та задає питання, на які поки а ні вони, а ні журналісти Антени не мають відповідей. Чи варто втручатися і намагатися зробити зауваження порушникам? Коли після цього поліція не в змозі або не хоче захистити твої права? Або просто не хоче, якщо принаймні одним з хуліганів виявиться поліціянтом? Чому поліція не побажала виконати свої обов’язки, службові інструкції та протоколи?
Звенигородка — невелике місто, де практично всі знайомі поміж собою. Зухвала та неприхована протиправна поведінка друзів служителя закону, або, можливо, також правоохоронців, є зухвалою демонстрацією сили. В країні, де триває війна, де розгораються дискусії навколо мобілізації, певна категорія осіб почуває себе захищено та спокійно. Може дозволити собі влаштувати гулянку під час комендантської години, побити небайдужого громадянина, що  насмілився дати зауваження, та, врешті, спокійно продовжувати чинити злочин під час спілкування з поліцією. Ну і в довершення, спокійно сісти за кермо автівки та поїхати не переймаючись тим, що водіння в нетверезому стані сьогодні може мати негарні наслідки. Але, редакція Антени сподівається, що ця історія матиме продовження.