Саме після публікації в Антені цих рейтингів в іншому телеграм-каналі, який є символом, що увібрав в себе всю гидкість анонімного контенту та, за даними наших джерел, перебуває під контролем СБУ, зʼявився «жартівливий» допис із колажем і натяками на «героїзм» Воротника. Мета публікації — дискредитація журналіста. Цей ресурс давно не публікує критику на адресу влади, ТЦК, силовиків, але використовується для зливів і публічної дискредитації неугодних. Але враховуючи імідж “видання”, це часто виглядає не більш вагомо, ніж почесні грамоти за підписом начальника ОВА або СБУ. Прикро, що черкаська спецслужба вчергове “засвітилася” в обслуговуванні інтересів обласного керівництва, тоді як пан Погасій, враховуючи весь масив інформації, що є в його розпорядженні, мав би прийти до відомого кабінету та особисто вдягнути кайданки на Ігоря Івановича. Але… не будемо поспішати, може, так воно і станеться.
Нагадаємо лише факти сфабрикованої справи проти Воротника:
- Він пішов добровольцем у перші дні повномасштабної війни.
- Мав медичні висновки про непридатність до служби.
- Не пройшов офіційну процедуру мобілізації — як і тисячі добровольців 2022-го.
- У 2022 році, після відмови продати місцевому бізнесмену та очільнику фракції Слуг народу Мкртчану телеканал Антена, проти журналіста відкрили кримінальну справу за ст. 407 ККУ — самовільне залишення військової частини. Хоча в цей час він виконував поставлені військовим керівництвом задачі, в тому числі і в зоні бойових дій. Слідство провели за тиждень, хоча журналіст надав технічні докази своєї невинуватості та відсутності факту кримінального правопроступку, це саме показали численні свідки. В справі взагалі фігурують брехливі покази посадових осіб, що Воротник відмовився виконувати накази командирів і пішов кудись зі зброєю в руках — хоча це вже ознаки іншого злочину. Сам Валерій сміється, коментуючи справу: “Зараз не 37 рік, але ДБР та спеціалізована прокуратура начиталися книжок про Вишинського та Берію. Не вистачає звинувачення про те, що я навів половців на Київ у 12 столітті”.
Після низки критичних публікацій в «Антені» в середині 2024 року проти Воротника почалася інформаційна атака, яку очолив найтоксичніший депутат Черкаської міськради і голова міських Слуг Мкртчян. Попутно, останній закликав відібрати у телеканалу приміщення, а сам телеканал продати. Вочевидь, мокрі мрії Мкртчяна не залишили за ці роки. Сам Воротник відповів на атаку серією викривних публікацій про факти корупції та зв’язки депутата з російським криміналітетом. Про справу заговорили в соцмережах лише наприкінці 2024 року після появи дискредитуючих матеріалів, вочевидь, замовлених Мкртчяном. Справа слухається відкрито в Соснівському суді Черкас, але відвідувачі прийшли на засідання вперше лише 2 травня. Валерій Воротник, попри свою медійність, жодного разу не використав можливості заради тиску на суд, що протягом останнього часу постійно роблять його опоненти.
Іронічна картинка з образу Швейка? Дякуємо. Бо Швейк — це символ боротьби з армійським маразмом і брехнею системи. Комплімент, хай і неочікуваний.
Це не просто особиста атака. Це показова реакція системи на те, як боляче б’є правда. Адже сам Табурець, за словами його оточення, болісно залежний від соціальної мережі і сприймає публічну критику як особисту загрозу. Тому СБУ та лояльні медійні ресурси запускають хвилю дискредитації замість відповідей по суті.
У тексті “наїзду” справді є правдива річ. Валерій Воротник під час останнього засідання заявив, що його справа, на жаль, є типовою для сьогоднішньої України за змістом. Замість того, щоб поважати права військовослужбовців, керівництво тисне на них погрозами та фальшуванням кримінальних справ. Особливо гірка ситуація з долею поранених та хворих військових. Чимало випадків, коли їм відмовляють у наданні медичної допомоги, визнають придатними до служби, приховують діагнози. Але, каже журналіст, рано чи пізно ця проблема має вирішитися, її нескінченно приховувати та не помічати буде неможливо.
“Враховуючи мій юридичний фах, досвід, я дякую долі, що зміг зазирнути в проблему зсередини, занурився в ситуацію, яка зараз склалася в Збройних Силах і бачу проблему зовсім в іншому наближенні, ніж це мають змогу робити журналісти”, — розповів журналіст. Він також підтвердив, що активно спілкується з правозахисними організаціям та міжнародними інституціями як по ситуації з переслідуванням “Антени”, так і по питаннях, пов’язаних із моніторингом дотримання прав людини в Україні. Але журналіст посміхнувся, коли ми спитали про звернення о ООН та порадив своїм опонентам, в свою чергу, звертатися до Ліги сексуальних меншин, оскільки саме ця організація має стояти на захисті саме їхніх особистих прав, свобод та потреб.
«Антена» продовжує говорити те, що інші бояться. Бо правду вже не зупинити.
Поширте цю публікацію, якщо вважаєте, що влада має звітувати перед громадянами, а не цькувати журналістів.