В розпорядження «Антени» потрапив цікавий внутрішній документ ЧОЕ, присвячений моніторингу медіа та активностей в соціальних мережах окремих співробітників державного підприємства. На думку редакції, це документ вартий окремої уваги, тим більше що питання, про які в ньому йдеться, нещодавно стали темою аналізу та нашої публікації, присвяченій введеним проти підприємства санкціям, одною з головних причин яких стала непрозорість роботи енергетичної компанії.

До ПАТ «Черкасиобленерго» за порушення ліцензійних умов ввели санкції
29 квітня 2025 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила постанову про застосування санкцій до АТ «Черкасиобленерго» за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Основні претензії до ТОВ “Черкасиенергозбут” (Черкасиобленерго), через які запроваджено санкції:
- Порушення умов ліцензії щодо надійного постачання електроенергії
— Неналежне технічне обслуговування мереж, що призводило до частих аварійних відключень.
— Недостатні інвестиції в модернізацію інфраструктури, що погіршувало якість послуг. - Проблеми з обліком електроенергії та нарахуванням платежів
— Використання застарілих або несправних лічильників, що спричиняло неточності в даних.
— Невідповідність процедур комерційного обліку вимогам регулятора (наприклад, незаконне заниження/завищення обсягів споживання). - Фінансові порушення
— Несплата коштів за передачу електроенергії оператору системи розподілу (ОСР), що порушувало стабільність ринку.
— Невідшкодування збитків через неналежне виконання договірних зобов’язань. - Порушення прав споживачів
— Неправомірні відключення від мережі без попередження або поза встановленими процедурами.
— Відмова у відновленні подачі електроенергії після усунення порушень.
— Неінформування споживачів про зміни тарифів або умов договорів. - Недотримання вимог державного регулювання
— Несвоєчасне подання звітів до НКРЕКП або надання недостовірних даних.
— Ігнорування розпоряджень регулятора щодо усунення виявлених недоліків. - Порушення правил ринку електроенергії
— Непрозорі договірні відносини з споживачами (наприклад, приховування інформації про реальні тарифи).
— Недотримання процедур конкурентного доступу до послуг.
Наслідки порушень:
— Підрив довіри споживачів до ринку електроенергії.
— Дестабілізація роботи енергосистеми через фінансові та технічні проблеми.
— Ризик масових відключень та зростання соціальної напруженості.
Основні претензії стосуються системних порушень у технічній, фінансовій та комунікаційній сферах діяльності підприємства, що суперечать інтересам споживачів і стабільності енергетичного ринку України.
Застосування санкцій до АТ «Черкасиобленерго» свідчить про посилення контролю з боку НКРЕКП за дотриманням ліцензійних умов та нормативно-правових актів у сфері енергетики. Компанія зобов’язана вжити необхідних заходів для усунення виявлених порушень та забезпечення належного обслуговування споживачів.
Наслідки для споживачів
— Позитивні:
– Підвищення стабільності енергопостачання після модернізації мереж.
– Зменшення кількості помилок у нарахуванні платежів за рахунок оновлення систем обліку.
— Негативні:
– Тимчасове збільшення тарифів (якщо компанія перекладе витрати на споживачів).
– Ризик затримок у вирішенні аварійних ситуацій через переорієнтацію ресурсів на виконання вимог регулятора.
Якщо підприємство використає цю ситуацію як можливість для трансформації, це може стати поштовхом до створення сучасного, клієнтоорієнтованого енергопостачальника. Якщо ні, то негативні наслідки на собі відчують в першу чергу споживачі.
Днями ми повідомляли про неадекватні зарплати керівництва підприємства-банкрута, тому санкції насправді виглядають трохи кумедними, оскільки накладений регулятором на підприємство штраф менший за місячну зарплатню його керівника. А всі інші витрати на реалізацію висунутих вимог, сплатить, вочевидь, споживач.
Детальніше з постановою можна ознайомитися на сайті НКРЕКП
Після введення санкцій, керівництво збанкрутілого АТ «Черкасиобленерго» намагається приховати інформацію про захмарні зарплати та премії керівництва
За два тижні після введення санкцій проти АТ, 13 травня 2025 року у розпорядженні редакції Телекомпанії «Антена» потрапив внутрішній документ — доповідна записка начальника прес-центру АТ «Черкасиобленерго» Анни Бардась на ім’я в.о. генерального директора Вадима Яненка, в якому міститься фактичне обґрунтування внутрішнього моніторингу критичних публікацій у ЗМІ та соцмережах, а також формулюється теза про репутаційні ризики у зв’язку з оприлюдненням інформації про зарплати та премії керівництва. Вочевидь ця інформація обурила керівництво та змусила провести внутрішнє розслідування. Але сам документ дає доволі чітке розуміння атмосфери, що панує на підприємстві — неприйняття критики, переслідування нелояльних співробітників. Одночасно звертаємо увагу, що на офіційних інтернет-ресурсах «Черкасиобленерго» неможливо знайти інформацію про санкції та висунуті регулятором вимоги то АТ, які, вочевидь, матимуть наслідки для його співробітників та споживачів послуг.


У доповідній публікації публікується сторінка на сайті «Антени» від 10 травня 2025 року із заголовком:
Зазначена в доповідній інформації про публічні кошти, які виплачуються керівництву підприємства, яке є державним (АТ «Черкасиобленерго» є стратегічним об’єктом енергетичної інфраструктури). Замість офіційного роз’яснення та комунікації із суспільством прес-служба фіксує активність журналістів і навіть співробітників, які здійснюють репости цієї інформації.
Це ознаки внутрішнього тиску та інституційної цензури, що згадують:
- Загальнодержавній антикорупційній стратегії,
- Закону України «Про запобігання корупції» (ст. 53 — захист викривачів),
- Закону «Про доступ до публічної інформації» (ст. 10, 15 — відкритість використання бюджетних коштів),
- Постанови КМУ № 835 від 21.10.2015 (щодо публічної звітності держпідприємств),
Колізія: прозорість vs. переслідування за відкритість
Що вимагає закон | Що фіксує доповідна |
---|---|
Публічність фінансової інформації | Висвітлення зарплат – «репутаційний ризик» |
Гласність використання коштів | Критика керівництва – «негативний імідж» |
Свобода слова і думки (Конституція, ЄСПЛ) | Репост → скарга керівництву |
Соціальна відповідальність держпідприємства | Медійна активність = загроза лояльності |
Це класичний приклад подвійних стандартів у державному управлінні: на словах – відкритості, на ділі – переслідування для будь-якого розголошення, навіть якщо інформація потребує суспільного значення.
Висновок:
- Інформація, яку оприлюднила Інна Гриценко (зарплати, премії, управлінські рішення) — за своєю сутністю є публічна.
- Дії прес-центру АТ «Черкасиобленерго», спрямовані на виявлення та документування «нелояльних» висловлювань, мають ознаки внутрішньої цензури, що суперечить принципам свободи слова і відкритості держсектора.
- Подібна практика створює жахливий ефект — залякує співробітників і журналістів, підриває довіру до підприємства як до інституції, що має служити публічним інтересам.
Ситуація на «Черкасиобленерго» багато років нагадує котел, де вирують пристрасті, скандали та нескінченні змагання за вплив на підприємство різних груп, в основному представників власників, іноді тісно пов’язаних з країною агресоркою. Після звільнення Світлани Кузьмінської, що супроводжувалося безліччю судових тяжб, підприємство очолив Олег Самчук, який за певний час відійшов від попередніх обіцянок колективу та особливо не поправив фінансовий стан енергокомпанії, що стрімко летіла у прірву банкрутства. Самчука усунули від управління підприємством і його місце обійняв Вадим Яненко, якого наші експерти та джерела тісно пов’язують із Світланою Кузьминською, яку вже цього року суд приговорив до 8 років ув’язнення. 9 січня 2025 року колегія суддів ВАКС визнала винуватими колишнього голову правління ПрАТ «ХК «Енергомережа», екснардепа Дмитра Крючкова та колишню виконувачку обов’язків голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» Світлану Кузьмінську. Крючкову призначили 15 років увʼязнення заочно з позбавленням права обіймати певні посади, строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна. Кузьмінській – 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати відповідні посади на строк 2 роки, з конфіскацією половини належної їй на праві власності майна. Суд застосував спецконфіскацію на суму 458 млн грн та частково задовольнив позовні заяви щодо заподіяних збитків.