Як стало відомо з рішення парламенту, 14 травня 2025 року Верховна Рада затвердила звіт Тимчасової спеціальної комісії (ТСК), яка досліджувала обґрунтованість зростання цін на електроенергію. Документ підтримали 272 народні депутати.
Це перше подібне рішення, що обгрунтовано прийняв Український парламент за всі роки незалежності. Про це повідомляє сьогодні Telegram щоденноїлайн газети “Антена”.

Що відбулося?
Згідно з висновками ТСК, підвищення тарифів у 2023 році з 1,56 до 2,64 грн/кВт-год відбулося без належних економічних розрахунків. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), у травні 2023 року рекомендувала уряду підвищити тарифи, не надавши розрахунків щодо витрат та прибутку. Регулятор зазначив, що очікуваний економічний ефект від такого кроку становитиме 34 млрд грн (без ПДВ), що дозволить покращити фінансові показники ДП “НАЕК “Енергоатом” та ПрАТ “Укргідроенерго” .
У 2024 році тарифи зросли до 4,32 грн/кВт-год. Як зазначається у звіті ТСК, “Енергоатом” обґрунтовував це підвищення прогнозованим дефіцитом коштів. Однак парламентарі вважають, що дефіцит був сформований штучно за рахунок нарахувань амортизації та інших нематеріальних витрат. У звіті комісії зазначено: “Без зростання нарахувань амортизації та інших операційних (нематеріальних) витрат не існує і ‘дефіциту доходів на покриття витрат’. Таким чином, підстави для збільшення цін на електроенергію для населення ‘з метою покриття дефіциту’ не є обґрунтованими” .
Завдяки підвищенню тарифів у 2023–2024 роках “Енергоатом” та “Укргідроенерго” додатково отримали 88 млрд грн, з яких 78 млрд грн припало на “Енергоатом”, а 10 млрд грн — на “Укргідроенерго”. При цьому “Енергоатом” не надав обґрунтування та плану використання додаткового доходу .
У звіті також наголошується, що економічно обґрунтована ціна на електроенергію для населення не може відповідати ринковій, оскільки “ринковість” такої ціни залежить від “Енергоатому” та “Укргідроенерго” .
Нагадаємо, з 1 червня 2024 року уряд підняв вартість електроенергії для населення до 4,32 грн/кВт-год, скасувавши диференціацію тарифів .
Які наслідаи матиме це рішення?
Формально звіт ТСК Верховної Ради не має прямої юридичної сили для скасування тарифів, але він може мати важливі політичні та управлінські наслідки:
- Тиск на уряд та НКРЕКП. Парламент офіційно визнав, що тарифи зростали без економічного обґрунтування. Це створює підстави для суспільного й політичного тиску на Кабмін та регулятора з вимогою перегляду цін.
- Можливий аудит або кримінальні розслідування. Факти про «штучно створений дефіцит» можуть стати підставою для перевірок СБУ, ДБР, Рахункової палати або НАБУ щодо дій керівництва «Енергоатому», «Укргідроенерго» та НКРЕКП.
- Судові позови. Громадяни або громадські організації можуть використати висновки ТСК як аргумент у судах, наприклад, щодо незаконності підвищення тарифів чи компенсації збитків.
- Політичний вплив на кампанії. Це рішення стане інструментом критики уряду напередодні виборів: мовляв, влада підвищила ціни без підстав, а парламент визнав це офіційно.
- Можливість зниження або компенсацій. Хоч це й малоймовірно без тиску з боку суспільства, але уряд може піти на перегляд тарифної політики — наприклад, запровадити пільги чи диференційовану ставку.