На дніпровських пляжах — тиша. Не курортна, а тривожна. Замість дитячого сміху й плюскоту води — густе, зелене молоко. Це не фотошоп. Це — реальність, яка вже накрила нижню частину Кременчуцького водосховища, і яка може стати масштабною екологічною катастрофою.
Світловодськ, узбережжя Полтавщини, Кіровоградщини, район Чигирина — звідусіль надходять одні й ті самі сигнали: вода «цвіте», пляжі стають небезпечними, місцеві жителі скаржаться на алергію, неприємний запах, а подекуди й отруєння.

Цвітіння, яке може вбити
Йдеться не про звичайне цвітіння, а про вибухове розмноження синьо-зелених водоростей, або ціанобактерій. У наукових публікаціях це вже давно описано як ознаку евтрофікації — надлишкового збагачення води біогенами, які ми самі щедро зливаємо у водойму разом із добривами з полів, стоками каналізацій і відходами агропромисловості.
Але масштаби 2025 року вже вражають навіть досвідчених екологів.
Зелена тривога
Синьо-зелені водорості — це не просто естетична проблема. Вони можуть виділяти мікроцистини — надзвичайно токсичні речовини, здатні викликати:
- алергічні реакції
- шлунково-кишкові отруєння
- ураження печінки
- загострення хронічних хвороб
Особливо небезпечно — купатися у такій воді дітям, людям з ослабленим імунітетом і тваринам. Випадки отруєнь собак після купання вже фіксувалися в інших регіонах України.




Чому це сталося зараз?
Поєднання кількох чинників — як завжди, рукотворне:
- Спека і відсутність протоку води. Через малу водність Дніпра та каскад дамб, вода застоюється — ідеальні умови для водоростей.
- Забруднення з полів і підприємств. Фосфати, аміак, органіка — усе це десятиліттями стікало у водойму.
- Відсутність системного еконагляду. Логіка «поки не отруїло — не проблема» вбиває екосистему.
Наслідки — не лише екологічні
Удар отримає не лише довкілля. Це — удар по:
- туризму: хто поїде на пляж, де смердить і піниться вода?
- економіці прибережних громад: сезон — це шанс вижити
- здоров’ю людей: контакт із токсичними водоростями небезпечний
Що робити?
- Визнати проблему публічно. Таблички, попередження, активна комунікація від органів влади.
- Залучити Міндовкілля, гідроенергетиків і СЕС. Це не локальна аномалія, а ознака системного колапсу.
- Переосмислити екополітику. Дніпро — це не відстійник. Це головна ріка країни.
Дніпро не зелений. Дніпро — б’є на сполох.
Поки в центрі країни вирує синьо-зелений катаклізм, у Києві мовчать. Але замовчування не зупинить процес. А от вчасне реагування — ще може.
Якщо, звісно, ми хочемо мати Дніпро. А не багно на його місці.