Під повне «одобрямс» громадськості, мовчазну згоду історично-культурно-патріотичного бомонду та сліпоту правоохоронців у самому серці старого міста знищили будинок, прибудований до музичної школи №1.
Ця споруда була навіть старішою за знаменитий «будинок із грифонами», який свого часу став майже символом громадського обурення діями міської влади. Будівлі було понад сто років — саме той вік, коли споруди вже зараховують до об’єктів історико-культурної спадщини.
Сто років життя і кілька років агонії
Під час Другої світової війни будинок отримав серйозні пошкодження, але вистояв. Його відновили — не надто якісно, бо з фасадної частини кварталу він був непомітний.
За часів Незалежності — жодного ремонту. Навпаки: усе робилося так, щоб історична споруда поступово зникла.
Десятки років — аварійний стан, завалені підвали, останні роки — без даху. І — жодної реакції.
Зрештою, Департамент освіти Черкаської міської ради «попіклувався» — і виділив 4 мільйони гривень. Не на реставрацію. На знесення. Знесення — замість збереження. Знищення — замість історії.
А прокуратура? Мабуть, не помітила.
Ау, прокуратуро! Слабо показати таку саму принциповість, як по Замковому узвозу?
Останнього разу будинок подібного розміру прибрали з мапи міста за наказом першого секретаря обкому компартії Лутака — у середині 80-х. Йшлося тоді про колишню пельменну — за сто метрів від цього місця, там, де донедавна було кафе «Ярославна».
Сьогодні роль обкому, схоже, взяв на себе Департамент освіти та культури міськради.
І тепер історію Черкас знову пишуть екскаваторами.
