В Україні хочуть фінансувати дослідження молодих учених після захисту дисертацій

Міністерство освіти і науки запропонувало запровадити постдокторантуру. Це програма для науковців, які вже здобули ступінь доктора філософії, але потребують часу й фінансування, щоб продовжити дослідження.
Зараз після захисту дисертації молодий учений часто змушений шукати викладацьку посаду, гранти або іншу роботу. Через нестачу фінансування перспективні дослідження можуть зупинятися, а самі науковці нерідко виїжджають за кордон.
Запропонована система передбачає конкурсний відбір дослідницьких проєктів і фінансову підтримку їхніх авторів.
Постдокторські програми поширені в європейських та американських університетах. Вони дають можливість кілька років працювати над конкретною науковою темою, публікувати результати й набувати досвіду.
В Україні механізм такої підтримки ще мають затвердити.

87% українців протягом року читали книжки українською

Таку цифру оприлюднила міністерка культури Тетяна Бережна, посилаючись на результати дослідження читацьких звичок.
Ідеться про людей, які протягом останнього року читали книжки українською мовою. Це не означає, що всі вони відмовилися від літератури іншими мовами або читають щодня.
Однак цифра показує, наскільки широко українська представлена в читацькому житті країни.
Для видавництв це важливий показник попиту. Для авторів можливість розраховувати на україномовну аудиторію. А для книгарень цілком практичне питання: які книжки замовляти та скільки примірників тримати на полицях.
Водночас, щоб оцінити реальні зміни, потрібне порівняння з результатами попередніх років.

Українські дрони та японські роботи: країни обговорюють спільні розробки

Україна та Японія планують розширити співпрацю в робототехніці, штучному інтелекті та безпілотних технологіях.
Українські інженери за роки війни навчилися швидко створювати й удосконалювати дрони, часто пристосовуючи їх до нових завдань буквально за кілька тижнів. Японські компанії мають великий досвід виробництва промислових роботів, автоматизованого обладнання та електроніки.
Поєднання цих напрацювань може дати цікаві результати. Наприклад, у створенні роботів для розмінування, обстеження пошкоджених будівель або виконання небезпечних робіт без участі людини.
Поки що сторони обговорюють напрями співпраці. Про запуск конкретних спільних проєктів не повідомляли.

Українські фільми побачать глядачі Польщі, Угорщини та Болгарії

Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» готує покази українських стрічок у Польщі, Угорщині та Болгарії.
Фестиваль знайомить глядачів із культурою різних народів через документальне й ігрове кіно. У його програмі можна побачити історії про життя невеликих громад, сімейні традиції, звичаї, які поступово зникають, і людей, котрі намагаються їх зберегти.
Українські фільми на таких показах мають особливе значення. Адже за кордоном про нашу країну найчастіше дізнаються з воєнних новин. Кіно ж дозволяє побачити її повсякденне життя, почути місцеві говірки, познайомитися з традиціями та людьми, про яких навряд чи розкажуть у випусках новин.
Організатори планують провести покази в усіх трьох країнах.

Бандура прозвучала в Раді Європи: українські музиканти представили національну культуру у Страсбурзі

Зазвичай у залах Ради Європи обговорюють політику, права людини та міжнародні рішення. Цього разу там звучала українська бандура.
Національна заслужена капела бандуристів України виступила у Страсбурзі, представивши європейській аудиторії музичну традицію, що поєднує народні мелодії, хоровий спів і звучання десятків струнних інструментів.
Бандура століттями супроводжувала українські історичні пісні й думи. Сьогодні вона залишається частиною сучасного музичного життя, а виступи українських колективів за кордоном знайомлять іноземну публіку з культурою України.
Цього разу для такого знайомства не знадобилися перекладачі. Музика цілком впоралася сама.

Від передової до Антарктиди: українці писали один диктант за тисячі кілометрів одне від одного

У військових бліндажах, шкільних класах, лікарнях, на електростанціях і навіть серед антарктичних снігів сьогодні писали українською. 27-й Радіодиктант національної єдності зібрав людей, яких розділяють кордони, часові пояси й обставини війни.
Цьогорічний текст мав назву «Лист, який не закінчується». Його автором став письменник і ветеран Артур Дронь, а читали в прямому ефірі вчитель Артур Пройдаков і Даша Астаф'єва.
До диктанту долучилися військові, енергетики, артисти, ветерани й українці за кордоном. Багаторазова переможниця Радіодиктанту Христина Гоянюк цього разу писала його у львівському реабілітаційному центрі Superhumans.
І хоча диктант передбачає перевірку грамотності, його головна особливість давно не в кількості правильно розставлених ком. Це можливість одночасно робити щось спільне, навіть перебуваючи на різних кінцях планети.

У Черкасах облаштували теплі вольєри для цуценят, літніх і хворих собак

У міському Центрі допомоги тваринам капітально відремонтували окреме приміщення та облаштували 19 вольєрів, розрахованих приблизно на 80 собак. Тут є опалення, місця для відпочинку та окремий вихід на майданчик для вигулу цуценят.
Першими нове житло освоюють найменші мешканці притулку. Під час візиту міський голова Анатолій Бондаренко допоміг переселити малечу та пригостив її смаколиками. Разом із ним Центр відвідала його заступниця Валентина Ярмолич.
Та навіть найтепліший вольєр не замінить собаці родини. Тож черкасців запрошують знайомитися з підопічними Центру та забирати їх додому.
«Наше головне завдання — не просто утримувати їх тут, а знайти їм нові домівки», — зазначив Анатолій Бондаренко.
#місцеве

Росія атакувала Південний міст у Києві. Повідомляється про застосування чотирьох балістичних ракет «Іскандер»

Унаслідок російської атаки 27 жовтня пошкоджено Південний міст та інфраструктуру метрополітену. За повідомленням міської влади, внаслідок ударів по столиці є загиблий і постраждалі.
Telegram-канал «Николаевский Ванек» стверджує, що по мосту було випущено чотири балістичні ракети «Іскандер». Офіційного підтвердження їхньої кількості наразі немає.
За оцінкою автора каналу, Росія намагається посилити тиск на мешканців столиці, створюючи проблеми з електропостачанням та опаленням напередодні зими. Мета таких дій — спровокувати соціальне невдоволення через холод і перебої з базовими послугами.
Також повідомляється, що приблизно тиждень тому російські військові проводили розвідку енергетичних об'єктів, мостів та аеродромів Києва й області, використовуючи власні та китайські технічні засоби.
Окремо автор каналу заявив, що США нібито відмовили Україні в ліцензії на виробництво ракет для ППО через побоювання втратити частину ринку озброєнь. Незалежного підтвердження цієї інформації немає.

Приватизація чи крадіжка? Як українську енергогенерацію привласнили представники «донецьких». Аналізуємо ситуацію в країні та порівнюємо із Черкаською ТЕЦ.
Шукаємо причини того, що 92 % опитаних черкасців виступають за повернення ТЕЦ державі або громаді міста.

російський газ, американський патріотизм і 25 мільярдів доларів: на Алясці виявили дуже незручні зв'язки

У США розгортається історія, для якої сценаристам політичних трилерів навіть не довелося б нічого вигадувати. Американці збиралися побудувати на Алясці великий газовий термінал, щоб постачати власний газ до Азії. А потім з'ясувалося, що за цим суто американським задумом можуть стояти російські гроші.
Проєкт називається Polar Train LNG, його вартість оцінюють у 25 мільярдів доларів. І майже все його керівництво нещодавно залишило свої посади.
Колишній гендиректор Джоел Ріддл розповів Financial Times, що спочатку був переконаний: гроші надходять від американського інвестора Джентрі Біча, університетського друга Дональда Трампа-молодшого, та компанії з Абу-Дабі.
Але згодом виявилося, що фінансові ниточки можуть вести до російського «Новатеку». Причому росіяни, за словами Ріддла, не просто вкладали гроші, а й визначали, куди рухатиметься американський проєкт.
І тут на сцені з'являється WhatsApp.
Журналісти Financial Times ознайомилися з листуванням, у якому член правління «Новатеку» Денис Соловйов обговорював фінансування американської компанії та підганяв переказ коштів.
Тобто поки одні американці планували зміцнювати енергетичну незалежність США, російський топменеджер, судячи з листування, переймався тим, щоб гроші вчасно дійшли до адресата.
Але і це ще не найцікавіше.
Виявляється, газовий проєкт на Алясці міг бути частиною значно більшого торгу між Вашингтоном і москвою.
За даними FT, під час переговорів обговорювали можливість своєрідного обміну: російський «Новатек» допомагає американцям технологіями та обладнанням, а США натомість можуть послабити санкції проти російського проєкту «Арктик СПГ-2». Того самого, який Вашингтон заблокував у 2023 році через російську війну проти України.
Схема виходила майже витончена: допомогти Америці стати сильнішою на світовому газовому ринку, а за це отримати можливість відновити власний підсанкційний бізнес.
Щоправда, до реалізації такої домовленості справа не дійшла. Білий дім заявив, що проєкт обговорювали лише побіжно, без детальних переговорів.
Коли американські керівники Polar LNG почали розбиратися в походженні грошей та можливих санкційних ризиках, Ріддл подав у відставку. За ним пішли фінансовий директор та інші топменеджери.
Сама компанія все заперечує. Ріддла називає незадоволеним колишнім працівником і запевняє, що діє в межах американського законодавства. «Новатек» також заперечує незаконний контроль над проєктом та зв'язок своєї участі зі скасуванням санкцій.
Офіційно порушення санкцій поки не встановлено. Але ситуація вже досить промовиста. Американський проєкт, американська енергетична незалежність, американські стратегічні інтереси. І російська компанія, без якої, схоже, всю цю конструкцію було непросто зібрати.
Особливо цікаво це виглядає на тлі розмов про те, що бізнес може допомогти домовитися з росією про завершення війни. Питання лише в тому, хто саме й за що домовлятиметься.
За матеріалами Financial Times, The Wall Street Journal, Bloomberg.