Тетяна Гречана написала на своїй сторінці у Фейсбуці страшну історію про те, що в лісі під Черкасами знайдено тіло її брата — Євгена Плітка.
“Для мене це справа честі та совісті — дізнатися правду про смерть мого брата. Якщо держава не знайде винних — я вийду на головну площу столиці з вимогою справедливості.”— Тетяна Гречана, сестра загиблого
14 травня 2025 року. Тіло без ознак життя виявляють у лісі біля військової частини під Черкасами. Без паспорта. Без телефону. Без військового квитка. Без посвідчення учасника бойових дій.
Лише ключі від авто, якого в загиблого не було…
Його звали Євгеній Плітко, 44 роки. Ветеран війни, боєць із 2014 року, поранений, контужений. Був мобілізований вдруге у лютому 2022-го. Останні дні його життя — це чорна діра в документах.
Як зник боєць?
- 5 травня: Плітка затримують у Бахмачі поліцейські. Згодом його передають військовій службі правопорядку (ВСП) у Ніжині. Далі — тиша.
- 17 травня: сестра Євгена дізнається, що тіло з ознаками розкладання знайдено у лісі. Їй телефонують із Черкас, надсилають фото з місця. Поліцейський Павло Рожко повідомляє: смерть від переохолодження, документи відсутні, «тіло буде поховане як невпізнане», якщо не приїдуть.
- 19 травня: вона їде в Черкаси, впізнає брата. Їй вручають ключі від автомобіля (якого в нього не було) та протокол впізнання.
Що каже експертиза?
У морзі родині повідомляють: причина смерті — НЕВІДОМА. Ознак насильницької смерті немає. Про переохолодження — ні слова. Дата смерті — не встановлена. Одяг спалено. Аналізи «надішлють за місяць-півтора».
Документ №3 — Свідоцтво про смерть (видано 21 травня 2025 року):
– Місце смерті — с. Свидівок, Черкаська область.
– Причина смерті — не вказана.
– Дата — травень, без конкретного числа.
Що пішло не так?
Військова частина, біля якої знайшли тіло, заперечує, що Євгеній прибув до них.
Але всі обставини вказують, що смерть ветерана може бути пов’язана саме з цією частиною. Загиблий після поранення довго лікувався, був на реабілітації в санаторії під Києвом. Потім повернувся в свою частину.Повернувся в частину. Воював. Але зимою він появився в Бахмача де проживав з цивільною дружиною. 5 травня був затриманий, ймовірно, як особа, яка перебуває в розшуку по СЗЧ. Співробітники поліції відвезли до ВСП Ніжина. Після цього зв’язок з ним перервався.
Ми можемо лише висунути припущення, що він зголосився повернутися на службу в обмін на закриття справи по СЗЧ і був направлений в один з резервних батальйонів. Ми перевірили інформацію, та з’ясували що справа дуйсно була припинення, як то за законом відбувається під час добровільного повернення на службу. Офіційна інформація відсутня, хоча близькі мають право її знати, однак сестрі загиблого Тетяні нічого невідомо про подальші за затриманням обставини. До частини він добирався в супроводі ВСП. Але там не має акту передачі чи маршруту супроводу.
Телефон, документи — зникли. Одяг — знищено.
Реєстрація в частині — не зафіксована.
За логікою, він міг бути вже в частині призначення вже 10 травня. А от що відбулося між цими датами, що за ключи виявили в руках загиблого, від якого автомобіля?
Якщо правда, що частина не прийняла загиблого? Тоді чому ВСП не забрали його і не відвезли додому?
Тетяна Гречана каже: «Якщо військова частина не прийняла його, чому ВСП не повернула? Якщо він залишився в лісі — чому не оголошено про зникнення?»
Ми звернули увагу на одну деталь, про яку не пише авторка посту: недалеко від місця, де було знайдено тіло ветерана, розташовано так званий резервний батальйон, куди спрямовують затриманих бійців, які числяться в СЗЧ та добровільно зголошуються на продовження служби, повернення до бойових частин. Це дуже важливо для розуміння того, що сталося з Євгеном Плітком.
Що далі?
Заяви до поліції та військової прокуратури подано. Родина вимагає розслідування. Однак, як повідомляє сама Гречана, слідчі «не бачать ознак злочину». Жінка заявляє: готова до акцій протесту, голодування, і винні не залишаться безкарними.
“Якщо цю справу замнуть, як сотні інших — я винесу її на головну площу країни. І хай тоді вся Україна запитає: хто відповідає за життя своїх захисників?”
Справу загиблого ветерана прокоментував адвокат (ім’я приховано, щоб ця публікація не була розцінена як реклама та хайпування адвоката на біді – ред.), спеціаліст у військовому та кримінальному праві:
“У цій справі маємо ознаки серйозного системного порушення прав людини. Смерть військовослужбовця за обставин, які супроводжуються зникненням документів, відсутністю реєстрації в частині, незрозумілою маршрутизацією, зниклим одягом та відсутністю актуального медичного висновку — це не просто недбалість, це підстава для відкриття кримінального провадження за кількома статтями.”
Можливі кваліфікації згідно КК України:
- Ст. 367 ККУ — службова недбалість (неналежна організація супроводу, ненадання допомоги).
- Ст. 135 ККУ — залишення в небезпеці.
- Ст. 115 ККУ (з позначкою “умисне вбивство”) — у випадку встановлення доказів, що свідчать про насильницьку смерть.
- Ст. 396 ККУ — приховування злочину.
“Особливо насторожує те, що немає письмових слідів затримання, супроводу, передачі. Це прямо суперечить положенням Наказу МОУ № 440 та стандартам документообігу в ЗСУ. Якщо ВСП чи поліція не зафіксували переміщення особи, відповідальні особи можуть нести кримінальну відповідальність за службову халатність.”
“Знищення речових доказів — зокрема одягу — без належного оформлення теж виглядає як спроба приховати сліди злочину. Це є підставою для окремого розслідування з боку ДБР.”
Що має бути зроблено негайно:
- Окрема експертиза одягу, місця виявлення тіла та ключів.
Встановлення точного маршруту супроводу від Бахмача до Черкас через ВСП. - Витребування записів з камер, журналів реєстрації у частині та ВСП.
- Опитування всіх причетних осіб — у присутності адвоката.
“Я рекомендую родині наполягати на передачі справи до ДБР, оскільки вона стосується військових та правоохоронців. За таких умов саме ДБР є уповноваженим органом для розслідування злочинів, скоєних представниками державних структур.”
Валерій ВОРОТНИК