Альбом зі світлинами подарований дружині видатного українця 60 років тому нині знаходиться у с. Медведівка Черкаської обл.
Про незвичайну знахідку журналістам «Антени» розповів краєзнавець Андрій Кравець. Зокрема, він зазначив, що палітурка альбому виконана вручну за допомогою соломи. Всередині – фотографії родини Горліс-Горського.
Дивіться також: у Черкасах презентували унікальний фотопроект.
Сьогодні – Всесвітній день пошти. Коли в наших краях (само)організувалася ця служба? Це достеменно не відомо. А ось перші поштові станції “за визначенням” з’явилися на Черкащині якраз тоді, коли за офіційно, й були засновані Черкаси: у ХІІІ столітті.
Раритетна колекція охоплює історичний проміжок від 1910 до початку 2000-х років. Частину речей взято з фондів музею, багато експонатів люб᾽язно надали черкащани. На виставці представлені дореволюційні підручники, зошити, атестати, шкільне приладдя, портфелі, форма різних років, парти та інші предмети, пов᾽язані з навчанням.
Музейники намагалися відтворити атмосферу кожного історичного періоду, показали навіть сільську школу, де дітей виховували різочками. Доповнює експозицію домашній куточок «школяра» 60-х років – тут шахи, рахівниця, радіола та акордеон.
Більшість старих шкільних фотографій надали власне працівники музею. Тут вони ностальгічно впізнають у собі першокласників. Для відвідувачів виставки діє декілька фотозон: на фоні шкільного панно та у дореволюційній формі. Експозиція відкрита протягом вересня на першому поверсі обласного краєзнавчого музею.
У краєзнавчому музеї черкаський різьбяр розкрив «Співочу душу дерева».
Так протягом трьох днів в обласному краєзнавчому музеї відзначатимуть День археолога. До свята для відвідувачів розробили низку тематичних заходів, як от дитячий майстер-клас клас «Як вижити у кам᾽яному віці», який проводить завідувач відділом археології Черкаського обласного краєзнавчого музею Лариса Сиволап. Вона розповіла, що в рамках заходу діти дізнаються більше про доісторичні часи та первісний лад, зокрема створять кам᾽яний сад та навчаться працювати крем᾽яними ножами. Родзинкою заходу стане виконання музичної композиції на кістках мамонта разом із професійним музикантом.
У краєзнавчому музеї черкаський різьбяр розкрив «Співочу душу дерева».
З ініціативи депутата Ярослава Нищика це питання обговорювали на сесії міськради. Музей Середньої Наддніпранщини під керівництвом відомого археолога Михайла Сиволапа нині тісниться у маленькій кімнатці, в приміщенні кінотеатру «Україна». Тоді як колекція знахідок нараховує понад 50 тис. екземплярів, які складають історію розвитку людства від неандертальців і до наших днів.
На депутатське звернення керівниця департаменту економіки Ірина Удод повідомила, що запропоноване приміщення уже готове до передачі у комунальну власність і розміщення музею.
В свою чергу міський голова Анатолій Бондаренко запропонував розглянути приміщення колишнього банку, а потім «Самооборони» по сусідству з ПК «Дружба народів».
Рештки динозаврів та знаряддя неандертальців: у Черкасах відкрили унікальну археологічну виставку.
Костел було побудовано в 1857 році вдови графа М.С.Воронцова, небоги графа Орлова, Браницької.
Нині споруда не використовується за призначенням, та знаходиться в приватному володінні у відомій агро-компанії “Фрау Марта”. Власник поступово реконструює приміщення та планує звільнити його від господарського використання та перетворити на туристичний об’єкт. Зокрема цьогоріч, коштом компанії було встановлено діодне підсвітлення будівлі.
Задовго до виникнення обителі на місці сучасного монастиря поселилися відлюдники і жили в печерах. Це місце справді відповідало потребам душі для тих, хто шукав самоти і пізнання Бога. Навколо безмежні ліси, глибокі яри і численні чисті освіжальні джерела. Природа і рослинність тоді були надзвичайно багаті і в той час неприступні завдяки багатьом пагорбам та ярам. Ця територія носить назву Холодний Яр, тому що навіть в найспекотнішу погоду завдяки природним особливостям тут відчувається свіжість і прохолода.
Під 1198 роком у Симеонівському літописі згадується переяславський єпископ Павло. За переказом, 1085 року саме він заклав в Мотронинському монастирі церкву Іоана Предтечі.
Потім церковні хроніки згадують, що 1240-го року орди монголо-татар хана Батия вщент спалюють й знищують монастир. Довгі роки він стояв пусткою.
В 1568 році «монахи почали відновлювати розграбоване святилище під благословенням православного митрополита київського Іони Протасовича. У цей час Мотронинський ліс, у якому знаходився і монастир, був частиною володінь Черкаського замку (староства), який тримав «на Тясмени… сторожу польную», а його бояри користувалися цими багатими угіддями: добували мед, били птицю і звіра, ставили на численних річках млини, ловили рибу, орали землю «на полі, де хочуть».
З цих часів протягом двох століть монастир був під патронатом українського козацтва. Є свідчення про досить велику кількість гетьманських універсалів, що дарували Мотронинському монастирю земельні та лісові угіддя, сіножаті та пасіки, ставки та млини. Церква особливо виділяє з гетьманів українського козацтва Петра Конашевича Сагайдачного, котрий «не забарився прийняти цю давню пустельну обитель під своє покровительство». За часів Руїни, коли численні гетьмани почали кидатись то в обійми Москви, то Варшави, то Стамбулу, Мотронинський монастир переживає важкі часи. Під час турецьких походів на Чигирин у 1672 та особливо в 1677—1678 роках монастир був дуже понищений. Хроніки пишуть, що в ті часи Мотронинський монастир був «спалений і вщент зруйнований».
Але вже в 1685 монастир постає з попелу, він отримує благословення київського митрополита Гедеона на капличку і церкву в своїх вічних печерах.
21 червня 1727 року було освячено новозбудовану Троїцьку церкву.
В середині XVIII століття монастир став одним з центрів боротьби проти церковної унії. З монастирем пов’язаний початок гайдамацького руху, очоленого М. Залізняком, що увійшов до історії під назвою «Коліївщина». 26 травня 1768 року 70 запорожців та 3000 польських підданих ввійшли до Мотронинського монастиря на молебень. 27 травня гайдамаки розпочали похід проти поляків Правобережною Україною. Вогонь повстання швидко охопив величезний район.
