У Києві відтворили дзвін Десятинної церкви, зруйнованої під час монгольської навали 1240 року. Його реконструйоване звучання вперше пролунало 23 серпня 2026 року.

Від оригінального дзвона збереглося лише 60% поверхні. Фрагмент знайшов археолог Теодосій Мовчанівський у 1937 році.

Щоб повернути дзвону голос, об'єдналися фахівці 4 країн. Науковці Київського політеху створили цифрову модель і математично відтворили звук. А німецькі музеї дзвонів у Гешері, Апольді та Герренберзі допомогли дослідити конструкцію середньовічних дзвонів.

Для реконструкції використали фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині, який зберігається в Національному музеї історії України.

Новий дзвін вагою 87,5 кг відлили в нідерландській майстерні Royal Eijsbouts. Там виготовляли дзвони навіть для Собору Паризької Богоматері.

Реконструкція максимально наближена до оригіналу, хоча встановити його звучання з абсолютною точністю неможливо.

Проєкт реалізували без держфінансування, за підтримки «Київстар» та Farmak.

Гриб, якому потрібна пожежа: у Чорнобильському заповіднику показали незвичайного мешканця згарищ

Після лісової пожежі земля здається мертвою. Але іноді першими ознаками повернення життя стають не зелені паростки, а яскраві помаранчеві плями.
30 жовтня фахівці Чорнобильського заповідника розповіли про піронему, гриб, пристосований до життя на згарищах.
Він зовсім не схожий на звичайні гриби. Його крихітні чашоподібні плодові тіла можуть зростатися, утворюючи рожеві, червоні та помаранчеві скупчення.
Найцікавіше, що нагрівання ґрунту й зміни його хімічного складу після пожежі створюють сприятливі умови для проростання спор піронеми.
Такі гриби належать до ранніх поселенців пошкоджених екосистем. Їхня поява показує, що біологічні процеси на згарищі тривають, навіть коли ліс іще має безжиттєвий вигляд.
Оксана Красюн, оприлюднено Чорнобильським заповідником

Із Черкас до Львова: один з алабаїв, які загризли йорка, знайшов нову родину

Історія двох алабаїв, які нещодавно загризли йоркширського тер'єра в Черкасах, набула широкого розголосу в соцмережах і дісталася аж до Львова. І тепер у ній з'явилися хороші новини.
Одного із собак, хлопчика, вже забрала до себе львівська родина. Нові господарі дізналися про нього із соцмереж і вирішили дати тварині другий шанс.
Родина має досвід утримання алабаїв, тож добре знає особливості породи.
Другий алабай поки залишається в Черкаському Центрі допомоги тваринам і чекає на відповідальних господарів.
Нагадаємо, попереднього власника собак після трагічного випадку так і не встановили. За наявною у комунальників інформацією, поліція навіть не розшукувала господаря тварин.
Ця історія вкотре показала, що розголос може не лише привертати увагу до проблем, а й допомагати їх вирішувати.
#місцеве

Бензин в Україні вже по 90 гривень, дизель перевищив 104. А скільки платять американці та європейці?

Світові ціни на нафту знову зростають. Brent наблизилася до $118 за барель. Війна з Іраном та проблеми з постачанням нафти продовжують впливати на вартість пального в усьому світі.
Ми порівняли ціни на бензин і дизель у США, Європі та Україні, перерахувавши їх у долари за літр. Різниця виявилася досить цікавою.
Чи подорожчає бензин в Україні до 100 гривень, а дизель — до 120? Які прогнози на листопад і грудень та за яких умов пальне почне дешевшати?
Читайте наш аналіз і дивіться порівняльну інфографіку на сайті «Антени».
Світові ціни на нафту та прогноз вартості пального в Україні, США і Європі — читати на сторінках «Антени»

Бензин в Україні вже по 90 гривень, дизель перевищив 104. А скільки платять американці та європейці?

Світові ціни на нафту знову зростають. Brent наблизилася до $118 за барель. Війна з Іраном та проблеми з постачанням нафти продовжують впливати на вартість пального в усьому світі.
Ми порівняли ціни на бензин і дизель у США, Європі та Україні, перерахувавши їх у долари за літр. Різниця виявилася досить цікавою.
Чи подорожчає бензин в Україні до 100 гривень, а дизель — до 120? Які прогнози на листопад і грудень та за яких умов пальне почне дешевшати?
Читайте наш аналіз і дивіться порівняльну інфографіку на сайті «Антени».
Світові ціни на нафту та прогноз вартості пального в Україні, США і Європі — читати на сторінках «Антени»

Трамп втрачає підтримку американців. Навіть республіканці дедалі більше розчаровуються у своєму президенті

Напередодні виборів до Конгресу США рейтинг схвалення Дональда Трампа впав до 32%. Особливо помітно скоротилася кількість його переконаних прихильників серед республіканців — із 63% до 39%.
Головна причина — економіка. Трамп обіцяв дешеве пальне, приборкання інфляції та відсутність нових воєн. Натомість бензин після початку війни з Іраном подорожчав приблизно на 41%, а 77% американців незадоволені політикою президента щодо вартості життя.
За останніми опитуваннями, демократи випереджають республіканців за партійними симпатіями виборців на 11 відсоткових пунктів.
Парадокс у тому, що Трамп зіткнувся з тією самою проблемою, яка допомогла йому перемогти Байдена у 2024 році: невдоволенням американців цінами та власним добробутом.
Чи позначиться це на результатах виборів 3 листопада та що вони означатимуть для України?
Детальний аналіз «Антени»:
https://antenna.com.ua/archives/67342

ГОЛОВНЕ НА РАНОК 31 ЖОВТНЯ

Росія вночі атакувала Харків, Дніпро та Суми
У ніч проти 31 жовтня російські війська застосували реактивні безпілотники. У Харкові дрон влучив у приватний будинок в Основ'янському районі, виникла пожежа. У Сумах зафіксовано влучання в нежитлову будівлю та на територію автомийки. У Дніпрі лунали вибухи. Повітряні сили також попереджали про рух дронів над Чернігівщиною, Київщиною та Полтавщиною. Повідомлення про нічну атаку.
⠀
США тиснуть на Україну через удари по російських НПЗ
За інформацією The Wall Street Journal, Україна призупинила удари по російських нафтопереробних заводах після тиску адміністрації Дональда Трампа. Вашингтон побоюється подальшого зростання світових цін на нафту. Офіційного підтвердження Києва щодо припинення атак немає. Reuters.
⠀
Пентагон закликав країни Балтії пом'якшити риторику щодо Росії
За даними Reuters, американські посадовці приватно рекомендували Литві, Латвії та Естонії стриманіше висловлюватися про російську загрозу. Це відбувається на тлі перегляду американської військової присутності в Європі та спроб Вашингтона відновити переговори з Москвою. Reuters.
⠀
Європа побоюється залишитися осторонь переговорів про Україну
Європейські столиці не мають єдиної позиції щодо участі в можливих переговорах США, України та Росії. Обговорюється представництво Великої Британії, Франції та Німеччини, однак частина держав побоюється рішень щодо європейської безпеки без їхньої участі. Financial Times.
⠀
Москва не змінює вимог до України
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив на зустрічі G20 у США, що позиція Кремля щодо завершення війни залишається незмінною. Він також розкритикував наміри України продовжувати удари по російських військових об'єктах. Сторони обговорюють можливість нового раунду переговорів, але принципові розбіжності зберігаються. Reuters.
⠀
ЄС і Канада домовилися посилювати тиск на Росію
За підсумками саміту в Монреалі 30 жовтня Європейський Союз і Канада підтвердили підтримку України, продовження тиску на Москву та сприяння українським реформам і євроатлантичній інтеграції. Укрінформ.
⠀
США домагаються пом'якшення обмежень щодо білоруських добрив
За інформацією Politico, адміністрація Трампа тисне на Литву та Латвію, домагаючись відновлення транзиту білоруських калійних добрив через балтійські порти. Країни Балтії опираються цим вимогам. Послаблення обмежень могло б збільшити експортні доходи режиму Лукашенка. Mind із посиланням на Politico.
⠀
Антена | Черкаси та Україна
antenna.com.ua

З Полтавщини на Золотоніщину залетів ворожий шахед.

Конституційна криза в Польщі: протести у Варшаві, поліція біля суду та термінове повернення президента

У Польщі загострилося політичне протистояння між урядом Дональда Туска та опозицією. 30 жовтня у Варшаві спалахнули протести біля Конституційного трибуналу, частина демонстрантів прорвалася за огорожу будівлі, а поліція затримала трьох людей. Президент Кароль Навроцький перервав закордонну поїздку й повернувся до країни.
Причиною загострення стало рішення судді Анни Корвін-Пйотровської відсторонити від виконання обов'язків голову Конституційного трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського.
Свєнчковський, призначений за часів правління партії «Право і справедливість» (PiS), відмовлявся допустити до роботи суддів, обраних нинішньою парламентською більшістю. Саме цей конфлікт став черговим етапом багаторічної боротьби за контроль над польською судовою системою.
Після повідомлень про відсторонення керівництва трибуналу біля його будівлі зібралися сотні протестувальників. Поліція посилила охорону установи. Частина учасників акції прорвала огорожу та кидала предмети в правоохоронців. Трьох людей затримали.
Представники опозиційної партії «Право і справедливість» звинуватили уряд Дональда Туска у спробі державного перевороту. Водночас сам прем'єр-міністр наполягає, що його уряд намагається відновити верховенство права та незалежність судової системи.
На тлі кризи президент Польщі Кароль Навроцький перервав поїздку до Сенегалу та вирішив терміново повернутися до Варшави.
Чому виник конфлікт?
Протистояння навколо Конституційного трибуналу триває з 2015 року, коли партія «Право і справедливість», прийшовши до влади, розпочала зміни в судовій системі.
Європейський Союз неодноразово критикував ці реформи через загрози незалежності суддів. Суперечки навколо призначень до Конституційного трибуналу стали одним із головних символів конфлікту Польщі з європейськими інституціями.
Після приходу до влади коаліції Дональда Туска у 2023 році новий уряд узяв курс на перегляд попередніх рішень і відновлення незалежності судів.
Однак президент Кароль Навроцький, політичний союзник PiS, виступає проти частини урядових реформ. Зокрема, він відмовився привести до присяги трьох суддів, обраних парламентом.
Таким чином, у Польщі фактично зіткнулися два протилежні підходи до відновлення конституційного порядку. Уряд вважає свої дії виправленням попередніх порушень, тоді як опозиція називає їх незаконним втручанням у роботу судової влади.

Студія Антени | Володимир Мамалига та Валерій Воротник про перспективи повернення Черкаської ТЕЦ державі або громаді Черкас та про історію питання. Ми пам'ятаємо дуже багато речей, про які згадувати зараз не дуже люблять. Шкрібляк в Черкасах. З ким він прийшов у політику та яким чином став власником ТЕЦ. Чи є підстави для націоналізації майна енергетичного олігарха?