Продовжуємо досліджувати тему Іркліївського риброзплідника. Сьогодні ми проаналізуємо документи 2022 року, що показують, хто і коли почав збирати матеріали для передачі підприємства.

У 2026 році навколо ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» з’явилися гучні заяви, сюжети та блокування нового керівника. Але паперовий слід веде не до нового директора. Ще 29 червня 2022 року Держрибагентство вимагало підготувати пакет документів для приватизації, а 13 липня керівництво підприємства повідомило про створення інвентаризаційної комісії та передачу фінансових матеріалів. Отже, підготовка почалася задовго до нинішнього публічного конфлікту.

Це вже третя частина нашого масштабного журналістського розслідувагння стосовно цього державного підприємства. Ми не є судом, щоб стверджувати, ми висуваємо версії, які контраверсійні сьогоднішньому потоку брехні і маніпуляцій, які поширюють ті, зто, на наше переконання, роками отримував доходи від діяльності державного підприємства, а сьогодні намагається зберегти Status Quo, існуючі схематози та доходи. Сьогодні ми доведемо, що без потужнього політичного даху та покровителів, це б зробити було б неможливим. Стогодні лише частина великого осгу документів та світлин.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Риба державна, прибуток приватний. Що насправді ділять навколо Іркліївського риборозплідника

Державний риборозплідник як родинний бізнес? Що показали декларації Піддубних

Іркліївський риборозплідник: чому державне підприємство роками залишається збитковим і що може змінити приватизація

Цей матеріал відновлює хронологію за наданими листами, відкритими реєстрами та публічними джерелами. Там, де документів немає, версії позначені саме як версії, а не як установлені факти.

Документ, який запускає підготовку

29 червня 2022 року Державне агентство меліорації та рибного господарства України надіслало т. в. о. директора підприємства Анатолію Рябокіню лист № 2-11.1-16/2483-22 із прямою темою «Про підготовку до приватизації». Підписав його т. в. о. голови Агентства Андрій Забуга.

У листі йшлося не про абстрактне «вивчення питання». Підприємству встановили строк до 15 липня 2022 року та перелічили конкретні матеріали: статут, баланси й фінансові результати, відомості про нерухомість і земельні ділянки, правовстановлюючі документи, перелік майна, яке не підлягає приватизації, а також результати інвентаризації активів і зобов’язань.

Юридично цей лист ще не був рішенням Фонду державного майна про приватизацію. Але з управлінського погляду це був однозначний старт підготовчої роботи: зібрати й описати те, що згодом могло стати єдиним майновим комплексом для продажу.

Лист Держрибагентства від 29 червня 2022 року про підготовку до приватизації. Перша сторінка.
Лист Держрибагентства від 29 червня 2022 року про підготовку до приватизації. Друга сторінка

Відповідь без публічного скандалу

13 липня 2022 року, за два дні до встановленого строку, підприємство відповіло Держрибагентству. Т. в. о. директора Анатолій Рябокінь повідомив, що надсилає статут, баланс і звіти про фінансові результати за 2021 рік та перший квартал 2022 року.

У тому самому листі зазначено, що наказом № 60 від 13 липня 2022 року створено комісію для проведення інвентаризації та складання звіту. Через значний обсяг майна, а також необхідність відокремити житло й об’єкти цивільного захисту, інвентаризація тривала, а її результати обіцяли надіслати додатково.

Саме тут виникає центральний контраст. Документи свідчать: керівництво підприємства не відмовилося від підготовки, не заявило публічно про «злочинний продаж» і не зупинило передачу матеріалів. Воно виконало доручення, створило комісію та почало оформлювати активи. Принаймні в наданому масиві документів немає доказів того, що у червні або липні 2022 року керівництво публічно попереджало громаду саме про підготовку до приватизації.

ScreeВідповідь підприємства від 13 липня 2022 року про передачу документів та створення комісії наказом № 60nshot

Хронологія без домислів

ДатаПодія
18 лютого 2022У відкритій історії ЄДР зафіксовано зміну керівника із Сергія Піддубного на Віталія Сущенка.
3 червня 2022Керівником зареєстровано Анатолія Рябокіня.
29 червня 2022Держрибагентство надсилає лист «Про підготовку до приватизації».
13 липня 2022Підприємство передає частину пакета та повідомляє про комісію за наказом № 60.
22 липня 2022У Facebook оприлюднено звернення трудового колективу. Доступний заголовок не підтверджує, що воно було протестом саме проти підготовки до приватизації.
29 липня 2022Керівником зареєстровано Олександра Тіхонова.
27 січня 2023Наказом ФДМУ № 140 єдиний майновий комплекс включено до переліку об’єктів малої приватизації.
27 лютого 2023У Prozorro Продажі оприлюднено картку об’єкта приватизації.
2026 рікПісля зміни керівника трудовий колектив публічно виступив за повернення Олександра Тіхонова й не допускав нового директора на підприємство.

Гості із столиці

Перед початком офіційної підготовки до приватизації представники з Києва вже перебували на території ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» та оглядали господарство. На наданих фотографіях поруч із виробничими об’єктами зафіксовані Андрій Забуга, Сергій Піддубний, Олександр Тіхонов та Головня В. О. Невдовзі після цих «оглядин» саме Андрій Забуга підписав лист від 29 червня 2022 року з недвозначною назвою — «Про підготовку до приватизації». Випадковий збіг? Можливо. Але тоді нехай Держрибагентство пояснить дату, мету, склад делегації та результати цього візиту. Адже поважні гості з Києва навряд чи приїздили на державне рибне підприємство просто помилуватися ставками.

Тепер зрозуміло, ким був один із тих самих «київських гостей». Особа, підписана на фотографії як Головня В. О., — це, ймовірно, Віталій Олександрович Головня, якого Кабінет Міністрів ще 27 травня 2022 року призначив заступником міністра аграрної політики та продовольства України. Отже, територію Іркліївського риборозплідника оглядала не випадкова компанія: заступник профільного міністра Віталій Головня, т. в. о. голови Держрибагентства Андрій Забуга, колишній директор Сергій Піддубний та Олександр Тіхонов, який на той момент ще не мав офіційного статусу керівника підприємства.

І саме присутність Тіхонова є особливо показовою. На момент цих «оглядин» він ще не очолював ДП, однак уже перебував поруч із посадовцями, які представляли профільне міністерство та Держрибагентство, оглядав підприємство разом із Сергієм Піддубним і фактично був введений у коло осіб, причетних до подальших управлінських рішень. А вже 26 липня 2022 року Тіхонова офіційно представили трудовому колективу як нового керівника. Випадковий кандидат так завчасно територією підприємства у супроводі заступника міністра та керівника агентства зазвичай не ходить.

Тому версія про те, що кандидатура Олександра Тіхонова була визначена й погоджена ще до формального призначення, має цілком конкретне фактичне підґрунтя. Сам наказ про призначення став лише завершенням процесу, який, судячи з фотографій та послідовності подій, розпочався раніше. Візит високопосадовців, присутність майбутнього директора, лист Забуги про підготовку до приватизації, створення комісії та передача документів складаються в єдиний ланцюг, а не в набір випадкових збігів.

Таким чином, у 2022 році паралельно готували не лише документи для приватизації. Схоже, заздалегідь готували й керівника, за якого цей процес мав відбуватися. І трудовому колективу Тіхонова представили вже як готове рішення — кандидатуру, яку до офіційного призначення фактично ознайомили з підприємством і ввели в потрібне коло.

Тому сьогоднішні заяви про те, що приватизацію приніс якийсь «новий» або «чужий» директор, виглядають особливо маніпулятивними. Новим для громади був лише той керівник, якого їй показали публічно. А справжні домовленості, вочевидь, могли формуватися значно раніше — під час непублічних оглядин державного підприємства за участю заступника міністра, керівництва Держрибагентства, Сергія Піддубного та майбутнього директора Тіхонова.

Кандидатуру погодили. Підприємство оглянули. Документи почали готувати. Колективу залишилося лише повідомити, кого він нібито сам обрав.

Далі починається ще цікавіше. Створена на підприємстві комісія могла існувати переважно на папері, а документи з визначення й оцінки вартості державного майна нібито готувала Тетяна Валеріївна. Подейкують, що окремі цифри вона записувала буквально «на колінах» — без оприлюдненої методики, без зрозумілого обґрунтування вартості кожного об’єкта та без реальної колективної роботи комісії. Можливо, це лише злі пліткарі.

У сукупності ці обставини свідчать не про випадкове листування й не про суто технічне виконання доручення. Київські гості оглядають підприємство, Держрибагентство офіційно вимагає підготувати його до приватизації, керівництво створює комісію, передає фінансові документи та проводить інвентаризацію. Отже, сформований намір підготувати державне підприємство до приватизації існував щонайменше у 2022 році — задовго до призначення директора, якого сьогодні намагаються зробити винним у початку цього процесу.

А що в цей час робив трудовий колектив? У 2022 році ми не бачимо блокування прохідної, недопуску керівника, гучних заяв про «знищення підприємства» або кампанії у місцевих медіа. Колектив не виводили захищати державне майно тоді, коли документи реально збиралися і передавалися. Проте щойно у директорському кабінеті з’явилася «не своя» людина, працівників мобілізували, місцеві медіа заговорили про злочинну приватизацію, а громаді почали нав’язувати версію, нібито весь процес розпочав новий директор.

Саме тому необхідно перевірити не лише документи про оцінку майна, а й багаторічний вплив родини Піддубних на трудовий колектив та інформаційний простір Іркліївської громади. Коли людям показують лише зручну частину історії, приховуючи листи 2022 року, київські «оглядини», створення комісії та підготовку майнових документів, — це вже не просто мовчання. Це формування потрібної громадської думки та маніпулювання людьми, яких використовують для захисту чужого контролю над державним підприємством.

Бо якщо приватизація справді була «злочином», то чому про неї мовчали, коли свої люди готували документи? Чому трудовий колектив не стояв на прохідній у 2022 році? Чому громада не знала про київських гостей? І хто сьогодні так наполегливо переписує хронологію, намагаючись перекласти відповідальність на нового директора?

Фотографії мають обличчя. А історія має властивість повертатися до тих, хто намагався її приховати.

Олександр Іванович Тіхонов. За відкритою історією ЄДР став керівником 29 липня 2022 року
Андрій Олексійович Забуга. Підписав лист про підготовку до приватизації як т. в. о. голови Держрибагентства
Сергій Григорович Піддубний. У відкритій історії ЄДР став керівником до 18 лютого 2022 року
Головня Віталій Олександрович — заступник міністра аграрної політики та продовольства України

Ви чули про це у новинах?

Це запитання тепер звучить цілком предметно. У 2022 році був лист із темою «Про підготовку до приватизації», був строк, був пакет фінансових і майнових документів, був наказ про комісію. У відкритих матеріалах, які вдалося перевірити, немає співмірної публічної кампанії саме проти цих дій.

Натомість у 2026 році, після звільнення Олександра Тіхонова та призначення іншого керівника, ситуація стала гучною. Суспільне повідомило, що працівники не допускали нового директора на територію, профспілка вимагала повернення Тіхонова, а приватизація стала однією з головних тем публічного конфлікту. Сам Тіхонов заявляв, що не заперечує проти приватизації як такої, але вимагає законної процедури.

Це не доводить існування єдиного «таємного плану». Але ставить незручне запитання: чому адміністративна підготовка 2022 року проходила без такого самого рівня публічності, а максимальна мобілізація колективу відбулася тоді, коли змінився контроль над директорським кабінетом?

Що відомо про об’єкт приватизації

Офіційна картка Prozorro Продажі описує діюче повносистемне господарство з 55 ставками. Загальна площа нерухомості становить 6976,8 квадратного метра, статутний капітал — 17 435 352,63 гривні. Підприємству на праві постійного користування надано шість земельних ділянок, найбільша з яких має площу 1237,5507 гектара.

Картка посилається на наказ Фонду державного майна № 140 від 27 січня 2023 року. Тобто формальне рішення про включення об’єкта до переліку приватизації з’явилося пізніше, але пакет для нього почали готувати влітку 2022 року. У 2024 році тодішній голова ФДМУ Віталій Коваль назвав підприємство прикладом ефективного корпоративного управління та наголосив на його соціальній і екологічній функціях.

У 2026 році Суспільне навело відповідь ФДМУ: рішення про приватизацію приймалося, зокрема, на підставі пропозиції Держрибагентства. Це безпосередньо пов’язує листування 2022 року з подальшою процедурою.

Так хто ініціював приватизацію в Ірклієві?

Документи не дозволяють приписати початок приватизації керівникові, призначеному у 2026 році. Підготовка почалася щонайменше 29 червня 2022 року, коли Держрибагентство вимагало сформувати пакет матеріалів, і стала практичною 13 липня, коли підприємство передало фінансові документи та повідомило про створення інвентаризаційної комісії.

Головне в цій історії — перевіряючи, хто нібито «почав приватизацію», не вийти на самих себе.
Варто розшифровувати, чи всі й так зрозміли?

Від antenna