45 мільярдів євро для України: Єврокомісія визначила, скільки грошей піде на оборону, а скільки на підтримку бюджету

Європейська комісія 30 жовтня представила план надання Україні 45 млрд євро фінансової допомоги у 2027 році. Більшу частину цієї суми пропонують спрямувати на оборонні потреби.
Це друга половина кредитної програми Ukraine Support Loan загальним обсягом 90 млрд євро, розрахованої на 2026–2027 роки.
Як планують розподілити кошти?
31,7 млрд євро передбачено на зміцнення обороноздатності України та розвиток оборонно-промислового комплексу. Йдеться про фінансування виробництва й закупівель оборонної продукції.
Ще 13,3 млрд євро мають спрямувати на підтримку державного бюджету. Цю суму порівну розподілять між двома механізмами: Ukraine Facility та макрофінансовою допомогою ЄС.
Бюджетне фінансування допомагатиме забезпечувати роботу державних установ, надання основних публічних послуг та економічну стійкість країни.
Пропозицію ще має затвердити Рада ЄС. Після цього Єврокомісія зможе організувати виплати, починаючи з 2027 року.
Надання бюджетної частини допомоги залежатиме від виконання Україною визначених умов, зокрема у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та економічних реформ.
Важливо й те, що це кредитна підтримка, а не безповоротний грант. Програмою передбачено погашення позики за рахунок майбутніх репарацій, які має сплатити росія.
За даними Єврокомісії, із першої частини програми, призначеної на 2026 рік, Україні вже виплатили 19,8 млрд євро.
У Брюсселі наголошують, що завчасне визначення фінансування на наступний рік має забезпечити Україні передбачуваність у плануванні оборонних та бюджетних витрат.

Уряд спрямував понад 354 млн грн на укриття та захист лікарень

Кабінет Міністрів України перерозподілив 354,6 млн грн на облаштування укриттів у пологових будинках та посилення захисту медичних закладів.
Найбільшу частину коштів, 294,8 млн грн, спрямують на ремонт укриттів у 84 закладах, де приймають пологи.
Йдеться не просто про підвальні приміщення, у яких можна перечекати повітряну тривогу. Укриття мають пристосувати до потреб вагітних жінок, породіль і новонароджених. Там передбачають належне освітлення, вентиляцію, водопостачання та опалення.
Окрему увагу приділять доступності приміщень для жінок, яким важко самостійно пересуватися. Медики повинні мати можливість продовжувати надавати допомогу, приймати пологи та доглядати за немовлятами навіть під час повітряних тривог.
Ще 59,8 млн грн використають для посилення захисту лікарень, які перебувають у сфері управління Міністерства охорони здоров'я та мають стаціонарні відділення.
Насамперед ідеться про операційні, реанімації, відділення інтенсивної терапії новонароджених і пологові зали.
Для додаткового захисту передбачено встановлення габіонів, металевих ролетів та ударостійкої плівки на вікна. Такі заходи покликані зменшити небезпеку від уламків і вибухової хвилі, хоча не можуть гарантувати захисту від прямого влучання.
Як повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький, додаткових видатків із державного бюджету не передбачено. Кошти перерозподіляють у межах уже затвердженого бюджету МОЗ.
Переліку всіх 84 закладів у повідомленні уряду немає. Тож поки невідомо, чи отримають фінансування пологові будинки Черкаської області.

Українські полярники допомагатимуть досліджувати не лише Антарктику, а й Чорне море.

30 жовтня Національний антарктичний науковий центр та Адміністрація морських портів підписали меморандум про спільний екологічний моніторинг.
Планують уперше за час повномасштабної війни організувати регулярні дослідження узбережжя від Дніпровсько-Бузького лиману до гирла Дунаю.
Працівники портів відбиратимуть проби морської води, а науковці аналізуватимуть її фізичні, хімічні та біологічні показники.
Цікаво, що у травні 2026 року до Антарктичного центру приєднали Український науковий центр екології моря. Так Україна почала формувати об'єднаний центр полярних і морських досліджень.
Поки підписано лише меморандум. Місця та періодичність відбору проб ще визначатимуть.

У Києві відтворили дзвін Десятинної церкви, зруйнованої під час монгольської навали 1240 року. Його реконструйоване звучання вперше пролунало 23 серпня 2026 року.

Від оригінального дзвона збереглося лише 60% поверхні. Фрагмент знайшов археолог Теодосій Мовчанівський у 1937 році.

Щоб повернути дзвону голос, об'єдналися фахівці 4 країн. Науковці Київського політеху створили цифрову модель і математично відтворили звук. А німецькі музеї дзвонів у Гешері, Апольді та Герренберзі допомогли дослідити конструкцію середньовічних дзвонів.

Для реконструкції використали фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині, який зберігається в Національному музеї історії України.

Новий дзвін вагою 87,5 кг відлили в нідерландській майстерні Royal Eijsbouts. Там виготовляли дзвони навіть для Собору Паризької Богоматері.

Реконструкція максимально наближена до оригіналу, хоча встановити його звучання з абсолютною точністю неможливо.

Проєкт реалізували без держфінансування, за підтримки «Київстар» та Farmak.

Гриб, якому потрібна пожежа: у Чорнобильському заповіднику показали незвичайного мешканця згарищ

Після лісової пожежі земля здається мертвою. Але іноді першими ознаками повернення життя стають не зелені паростки, а яскраві помаранчеві плями.
30 жовтня фахівці Чорнобильського заповідника розповіли про піронему, гриб, пристосований до життя на згарищах.
Він зовсім не схожий на звичайні гриби. Його крихітні чашоподібні плодові тіла можуть зростатися, утворюючи рожеві, червоні та помаранчеві скупчення.
Найцікавіше, що нагрівання ґрунту й зміни його хімічного складу після пожежі створюють сприятливі умови для проростання спор піронеми.
Такі гриби належать до ранніх поселенців пошкоджених екосистем. Їхня поява показує, що біологічні процеси на згарищі тривають, навіть коли ліс іще має безжиттєвий вигляд.
Оксана Красюн, оприлюднено Чорнобильським заповідником

Із Черкас до Львова: один з алабаїв, які загризли йорка, знайшов нову родину

Історія двох алабаїв, які нещодавно загризли йоркширського тер'єра в Черкасах, набула широкого розголосу в соцмережах і дісталася аж до Львова. І тепер у ній з'явилися хороші новини.
Одного із собак, хлопчика, вже забрала до себе львівська родина. Нові господарі дізналися про нього із соцмереж і вирішили дати тварині другий шанс.
Родина має досвід утримання алабаїв, тож добре знає особливості породи.
Другий алабай поки залишається в Черкаському Центрі допомоги тваринам і чекає на відповідальних господарів.
Нагадаємо, попереднього власника собак після трагічного випадку так і не встановили. За наявною у комунальників інформацією, поліція навіть не розшукувала господаря тварин.
Ця історія вкотре показала, що розголос може не лише привертати увагу до проблем, а й допомагати їх вирішувати.
#місцеве

Бензин в Україні вже по 90 гривень, дизель перевищив 104. А скільки платять американці та європейці?

Світові ціни на нафту знову зростають. Brent наблизилася до $118 за барель. Війна з Іраном та проблеми з постачанням нафти продовжують впливати на вартість пального в усьому світі.
Ми порівняли ціни на бензин і дизель у США, Європі та Україні, перерахувавши їх у долари за літр. Різниця виявилася досить цікавою.
Чи подорожчає бензин в Україні до 100 гривень, а дизель — до 120? Які прогнози на листопад і грудень та за яких умов пальне почне дешевшати?
Читайте наш аналіз і дивіться порівняльну інфографіку на сайті «Антени».
Світові ціни на нафту та прогноз вартості пального в Україні, США і Європі — читати на сторінках «Антени»

Бензин в Україні вже по 90 гривень, дизель перевищив 104. А скільки платять американці та європейці?

Світові ціни на нафту знову зростають. Brent наблизилася до $118 за барель. Війна з Іраном та проблеми з постачанням нафти продовжують впливати на вартість пального в усьому світі.
Ми порівняли ціни на бензин і дизель у США, Європі та Україні, перерахувавши їх у долари за літр. Різниця виявилася досить цікавою.
Чи подорожчає бензин в Україні до 100 гривень, а дизель — до 120? Які прогнози на листопад і грудень та за яких умов пальне почне дешевшати?
Читайте наш аналіз і дивіться порівняльну інфографіку на сайті «Антени».
Світові ціни на нафту та прогноз вартості пального в Україні, США і Європі — читати на сторінках «Антени»

Трамп втрачає підтримку американців. Навіть республіканці дедалі більше розчаровуються у своєму президенті

Напередодні виборів до Конгресу США рейтинг схвалення Дональда Трампа впав до 32%. Особливо помітно скоротилася кількість його переконаних прихильників серед республіканців — із 63% до 39%.
Головна причина — економіка. Трамп обіцяв дешеве пальне, приборкання інфляції та відсутність нових воєн. Натомість бензин після початку війни з Іраном подорожчав приблизно на 41%, а 77% американців незадоволені політикою президента щодо вартості життя.
За останніми опитуваннями, демократи випереджають республіканців за партійними симпатіями виборців на 11 відсоткових пунктів.
Парадокс у тому, що Трамп зіткнувся з тією самою проблемою, яка допомогла йому перемогти Байдена у 2024 році: невдоволенням американців цінами та власним добробутом.
Чи позначиться це на результатах виборів 3 листопада та що вони означатимуть для України?
Детальний аналіз «Антени»:
https://antenna.com.ua/archives/67342

ГОЛОВНЕ НА РАНОК 31 ЖОВТНЯ

Росія вночі атакувала Харків, Дніпро та Суми
У ніч проти 31 жовтня російські війська застосували реактивні безпілотники. У Харкові дрон влучив у приватний будинок в Основ'янському районі, виникла пожежа. У Сумах зафіксовано влучання в нежитлову будівлю та на територію автомийки. У Дніпрі лунали вибухи. Повітряні сили також попереджали про рух дронів над Чернігівщиною, Київщиною та Полтавщиною. Повідомлення про нічну атаку.
⠀
США тиснуть на Україну через удари по російських НПЗ
За інформацією The Wall Street Journal, Україна призупинила удари по російських нафтопереробних заводах після тиску адміністрації Дональда Трампа. Вашингтон побоюється подальшого зростання світових цін на нафту. Офіційного підтвердження Києва щодо припинення атак немає. Reuters.
⠀
Пентагон закликав країни Балтії пом'якшити риторику щодо Росії
За даними Reuters, американські посадовці приватно рекомендували Литві, Латвії та Естонії стриманіше висловлюватися про російську загрозу. Це відбувається на тлі перегляду американської військової присутності в Європі та спроб Вашингтона відновити переговори з Москвою. Reuters.
⠀
Європа побоюється залишитися осторонь переговорів про Україну
Європейські столиці не мають єдиної позиції щодо участі в можливих переговорах США, України та Росії. Обговорюється представництво Великої Британії, Франції та Німеччини, однак частина держав побоюється рішень щодо європейської безпеки без їхньої участі. Financial Times.
⠀
Москва не змінює вимог до України
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив на зустрічі G20 у США, що позиція Кремля щодо завершення війни залишається незмінною. Він також розкритикував наміри України продовжувати удари по російських військових об'єктах. Сторони обговорюють можливість нового раунду переговорів, але принципові розбіжності зберігаються. Reuters.
⠀
ЄС і Канада домовилися посилювати тиск на Росію
За підсумками саміту в Монреалі 30 жовтня Європейський Союз і Канада підтвердили підтримку України, продовження тиску на Москву та сприяння українським реформам і євроатлантичній інтеграції. Укрінформ.
⠀
США домагаються пом'якшення обмежень щодо білоруських добрив
За інформацією Politico, адміністрація Трампа тисне на Литву та Латвію, домагаючись відновлення транзиту білоруських калійних добрив через балтійські порти. Країни Балтії опираються цим вимогам. Послаблення обмежень могло б збільшити експортні доходи режиму Лукашенка. Mind із посиланням на Politico.
⠀
Антена | Черкаси та Україна
antenna.com.ua