Архів категорії: Історія

25 ЛИСТОПАДА В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАЮТЬ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ: лише протягом 1932-33 років від організованого комуністами голоду загинули більше 4.5 млн. українців. З них майже 1.5 млн. дітей

В Черкасах вшанували пам'ять жертв голодоморів, запаливши сотні свічок на центральній площі міста.

[metaslider id=13844]

Будівельники знайшли артефакти в середмісті Черкас

Під час риття котловану під будівництво багатоповерхового будинку у центрі міста знайдено залишки старої каналізаційної системи та бетонованого сводчатого проходу, що вів з вулиці Гоголя в напрямку центру міста. Знахідки свідчать про втрачені сторінки історії Черкас. Бетонований хід, який знаходився на глибині біля трьох метрів міг сполучати якісь споруди або є частиною оборонних укріплень часів другої світової. Будівельники знайшли його в зруйнованому стані і частину залишили неушкодженою на краю котловану. Друга знахідка є значно старішою. Це залишки каналізаційно-фільтраційної системи, побудованої наприкінці 19-початку 20 століття.

Жителі «Дахнівки» скаржаться на будівництво біля розважального комплексу    

В цей день, 15 листопада 2015 року відбувся другий тур виборів Черкаського міського голови, на яких перемогу отримав Анатолій Бондаренко

15 листопада 2015 року відбувся другий тур виборів Черкаського міського голови, на яких перемогу отримав Анатолій Бондаренко

У ці дні два роки тому завершилася одна з найскандальніших виборчих компаній, що відбувалася в Черкасах. 15 листопада 2015 року відбулося голосування другого туру виборів Черкаського міського голови. Впевнена перемога Бондаренка ознаменувала закінчення тривалої ери повного контролю над містом Черкаси командою Бродського-Одарича.

Напередодні голосування сталася знакова подія – в результаті сутички, що виникла в коридорі телестудії «Рось», між кандидатами на посаду міського голови Бондаренком і Одаричем останній отримав добрячого ляпаса, і наступного дня всі Черкаси обговорювали вчинок Бондаренка, який перетворив його на справжнього героя в очах містян, що втомилися від багаторічної окупації міста заїжджими рейдерами. Не виключено, що саме ця подія деморалізувала команду «вільних демократів» і мобілізувала людей на голосування саме за Бондаренка.

Ми повторюємо історичні сюжети телекомпанії «Антена-Плюс» без коментарів і нагадуємо черкащанам, що можуть змінюватися партії при владі, прізвища депутатів, секретарів і міських голів, а Черкаси залишаються.

«Антена». Знай правду!

У Черкасах презентували унікальну копію легендарного Пересопницького Євангеліє

Експонат Черкаського музею є точною копією легендарного Пересопницького Євангеліє. Ця книга є найстаршої з 14 000 книг,що зберігаються у музеї. Вона написана у 1571 році. Черкаське Пересопницьке Євангіліє на десять років молодша за свій славетний оригінал

Дослідники визначили справжній вік Черкас

У Черкасах до Дня писемності влаштували майстер клас із старовинного письма

Організували майстер-клас для усіх бажаючих працівники Черкаського обласного краєзнавчого музею.Навчитися писати старовинними засобами письма виявив бажання навіть депутат міської ради. Писали гусячим пером, очеретяними паличками та ручками з металевим пером. Також учасники майстер-класу спробували писати на воскових дощечках та дізналися рецепт старовинних чорнил.

Музейники відзначають професійне свято

З Чигирина до Умані за 8 днів. Історія поштової служби на Черкащині

Сьогодні – Всесвітній день пошти. Коли в наших краях (само)організувалася ця служба? Це достеменно не відомо. А ось перші поштові станції “за визначенням” з’явилися на Черкащині якраз тоді, коли за офіційно, й були засновані Черкаси: у ХІІІ столітті.

У черкаському музеї ходять «первісні люди» і грають на кістках мамонта

Так протягом трьох днів в обласному краєзнавчому музеї відзначатимуть День археолога. До свята для відвідувачів розробили низку тематичних заходів, як от дитячий майстер-клас  клас «Як вижити у кам᾽яному віці», який проводить завідувач відділом археології Черкаського обласного краєзнавчого музею Лариса Сиволап. Вона розповіла, що в рамках заходу діти дізнаються більше про доісторичні часи та первісний лад, зокрема створять кам᾽яний сад та навчаться працювати крем᾽яними ножами. Родзинкою заходу стане виконання музичної композиції на кістках мамонта разом із професійним музикантом.

У краєзнавчому музеї черкаський різьбяр розкрив «Співочу душу дерева».

Перший командир БТО №14 “Черкаси” п-к Радченко нерозуміє чому Міноборони вирішило розформувати батальйон

Полковник Микола Радченко очолював БТО "Черкаси" з моменту його формування по лютий 2015 року. Він не розуміє позицію міністрства Оборони України щодо розформування територіальної частини, яка геройськи проявила себе на фронті

Нагадаємо, що у зв'язку з розформуванням колишнього БТО №14 "Черкаси", його бойвий прапор передано на почесне збурігання в Черкаси.

До Дня пам’яті жертв політичних репресій телеканал «Антена» презентував телевізійні фільми черкаського журналіста Валерія Воротника з авторськими віршами Симоненка та Стуса

Сам автор Валерій Воротник так прокоментував цю серію програм:
- Напевне, правильніше назвати це міні-фільми. Навіть не короткометражні. Цикл фільмів на основі унікальних записів авторського виконання віршів, прози великих Українців я планую зробити до кінця цього року. Перші три презентував до Дня пам'яті жертв СРСР. Це Василь Симоненко та Василь Стус. Ці вірші не можуть залишити байдужими нікого. Я планую авторські голоси ілюструвати біографічними фото та докумнтальними кадрами епох, що відповідає датуваню твору.

 

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

У ході спецоперації 18-20 травня 1944 року з Криму до Середньої Азії, Сибіру і на Урал був вигнаний увесь кримськотатарський народ, за офіційними даними - 194 110 осіб.

Після війни в місця спецпоселень кримськотатарського народу були примусово направлені демобілізовані з Радянської Армії солдати й офіцери, трудармійці, а також евакуйовані і репатрійовані кримські татари.

На шляху до місць заслання і на місцях поселень у перші роки померли від голоду і хвороб 109 956 осіб (46,2% від загальної кількості), що в 4 рази перевищує втрати кримськотатарського народу у воєнний період.

Народний перепис середини 1960-х років налічує 238 500 висланих кримських татар, із яких 205 900 осіб - літні люди, жінки і діти.