Услід за інститутом прописки невдовзі може канути в Лету й інститут реєстрації громадян за місцем проживання. Принаймні над цим уже працюють у владних коридорах. І, знову ж таки, — під гаслом турботи про нас, громадян. Та полегшення, що обіцяють, більше схоже на безплатний сир.
Прийшов, повідомив, зажив
Як повідомив на своїй сторінці у Facebook Офіс реформи адміністративних послуг, десь за 1,5 року в країні передбачається змінити механізм реєстрації
місця проживання. Звісно, якщо парламент підтримає ініціативу реформаторів і ухвалить закон «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання».
Як зазначено в дописі, документ уже обговорили «у вузькому експертному колі». Тепер його автори вирішили дізнатися думку аж 1200 громадян, які цікавляться постами офісу.
На перший погляд, «квітка» від адмінреформаторів дійсно виглядає привабливою. Принаймні у презентації наголошено на безумовних перевагах пропонованого декларативного принципу реєстрації. Жодних довідок і підтверджень: прийшов, назвав адресу, зареєструвався. Можна навіть направити відповідну декларацію про місце проживання он-лайн.
Щоправда, жодних відміток у паспорті (книжечку, як відомо, вже скасували, а в електронну картку вносити таку інформацію не будуть), відповідно, і жодного юридичного факту цим не підтвердити. У проекті окремо застережено, що «реєстрація, зняття з
реєстрації місця проживання особи не є підставою набуття особою або позбавлення її будь-яких прав на житло». Ані доказом законності проживання, ані підставою для вселення-виселення чи нарахування комірного.
Все дуже просто — як зареєструвати власну сторінку в соціальній мережі. Начебто з такою саме метою для подальшого використання. Однак після того, як ваша адреса потрапить до єдиної автоматизованої системи, органи влади використовуватимуть її не тільки для офіційного листування. Щоправда, мало віриться у те, що такі дані, як указано в проекті, можуть знадобитися для «справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства». Але для складання мобілізаційних планів і «з іншою метою, визначеною законом» — це точно.
Причому для українців та іноземців, які тимчасово прибули до нашої країни, виписані обов’язки тримати свою адресу в актуальному стані. А якщо ні, то…
«Квітка» стає хижаком
Одночасно з презентацією того, як ще полегшити життя українців, офіс адмінреформаторів розмістив і посилання на текст проекту. Перше, що мало б насторожити, — його обсяг. Адже для начебто простої ідеї знадобилося 35 сторінок додаткового регулювання, не рахуючи змін, які доведеться внести до чинного законодавства, аби прибрати з нього недоцільну згадку про реєстрацію місця проживання як юридичний факт чи доказ.
Як у дикій природі можна зустріти яскраві барви, якими вабить жертву хижа квітка, як-от мухоловка, так і в сучасній законотворчості навчилися приховувати за яскравою преамбулою доволі небезпечні норми. Та хто їх сьогодні читає?! Достатньо у ЗМІ вкинути кілька привабливих картинок-презентацій, аби ідею понесли в маси, не занурюючись у юридичні тонкощі та наслідки. Головне — заспокоїти, що законослухняним громадянам не варто боятися реформи. Для них від неї тільки «ягідки», а шипи — для шахраїв, «ухильників» та паразитуючих на соціальній системі елементів.
Та якщо уважно прочитати хоча б зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, то дивує розмір покарання за подання недостовірних відомостей про місце свого проживання: 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі — 1700 грн.), а за повторне — вдвічі більше. Передбачено штраф і за несвоєчасну реєстрацію себе чи дитини віком до 14 років — від 20 до 50 н.м.д.г., так само із подвоєнням за «рецидив».
Нагадаємо, що, за чинною редакцією ст.197 КпАП, перше покарання взагалі символічне — попередження, а повторне — максимум 51 грн. Тож не дивно, що мільйони українців, як визнають і в самому офісі, з різних причин сьогодні проживають зовсім не за тією адресою, що зазначена у паспорті. Натомість зростання штрафів у десятки разів якнайкраще стимулюватиме до виявлення порушників.
Невже ходитимуть і перевірятимуть, де я проживаю, — іронічно посміхнетеся ви. Ось тут «мухоловка» і захлопується…
«Відчиняйте, перевірка!»
Уявіть: ви зібралися повечеряти із сім’єю — аж раптом дзвінок у двері й гучний голос наказує: відчиняйте, перевірка мешканців! Перший варіант: відповісти, що нікого немає вдома. Але тоді буде складений акт про відсутність особи за вказаною адресою і ваша реєстрація може бути анульована. Без рішення суду й з усіма наслідками. Адже за відсутності штампу в паспорті єдиним підтвердженням місця проживання стає витяг із реєстру. Якщо орган влади, нотаріус чи фінустанова, що матимуть до нього доступ, не знайдуть запису про вашу адресу, отже, вас тут не живе!
Тож краще відчинити і… фактично дозволити провести обшук помешкання. Адже проект передбачає: представники органу реєстрації мають знайти підтвердження того, що ви дійсно тут живете, а не завітали на кілька годин. І добре, якщо обмежаться поверховим оглядом і не стануть копирсатися у брудній білизні. А оскільки весь процес відвідин буде фільмуватися, ваш побут має шанс стати зіркою YouTube чи Instagram.
У переліку ознак проживання, наведеному в проекті, — дюжина пунктів, але не уточнюється, скільки з них буде достатньо, аби випровадити візитерів. Тож вони можуть товктися у вашій квартирі стільки, скільки у них є часу і натхнення.
Є й зовсім дивакуваті підтвердження, як-от: «відсутність мотивів та фактів проживання в іншому житлі» чи наявність «майна, яке є власністю особи», до якого чомусь записали «предмети домашнього вжитку, речі для утримання житла». Тобто має бути, наприклад, чашка, тарілка або швабра, віник з позначками «Петро» чи «Ганна»?
Заперечення а-ля Бендер — «Може, вам ще й ключі від квартири, де гроші лежать?!» — сприйматиметься не як сарказм, а як ще один доказ проживання. Бо, за логікою реформаторів, кожній особі, яка зареєстрована у квартирі чи будинку, має забезпечуватися «вільний доступ до житла та його приміщень». З якого віку — не уточнюється, та, напевне, після досягнення 14 років, оскільки в проекті на батьків покладено обов’язок реєструвати дітей до такого віку.
Втім, автори заспокоюють: непроханими гостями перевіряльники не будуть. Адже спочатку надішлють на вказану адресу запитальник, і ви зможете самі принести докази проживання. Які — дивись вище. Якщо вони влаштують чиновника — добре, а як ні, то він може зажадати ще.
Дивних норм, що дозволяють представникам влади проводити перевірки, на власний розсуд визнавати або заперечувати факт проживання за певною адресою, в проекті достатньо. Та про них автори вважають за краще промовчати. Як і про те, що в разі анулювання реєстрації за актом перевірки вас зобов’яжуть сплатити штраф. Скільки — дивись вище.
Кому вигідно?
Кому насправді полегшить життя пропоноване нововведення, так це правоохоронцям, виконавцям, війсккоматам, податківцям, органам соцзахисту, Пенсійному фонду.
Перші без будь-яких зусиль матимуть загальну картину переміщення громадян та іноземців. Другі знатимуть також і про пересування боржників, а треті — призовників, оскільки ця категорія громадян повинна буде ще й повідомляти про свою відсутність за місцем реєстрації понад місяць.
Фіскальні органи будуть із задоволенням вивчати цю базу даних, зіставляючи її з відомостями про сплату податків за квартири, що здаються. До речі, у проекті невипадково прописано, що положення про договір найму житла, які забороняють квартирантам реєстрацію у ньому, є недійсними. Розрахунок на те, що останні зрадіють від можливості зареєструватися, приміром, у столиці й тим самим виведуть з тіні орендодавця.
Органи соцзахисту також зможуть відкорегувати розмір субсидій. Адже якщо факт реєстрації не впливає на розрахунок вартості комунальних послуг, то не можна претендувати на збільшення норми споживання пропорційно кількості мешканців. Отже, швидше за все, субсидії призначатимуться тільки на власника житла, якщо до того часу від них не відмовляться взагалі.
Та перший «батіг», очевидно, дістанеться переселенцям. Пригадаймо, що влада не перший рік намагається скоротити пенсійні та соціальні виплати громадянам, які залишилися по інший бік лінії розмежування, але знайшли спосіб зареєструватися на підконтрольній Києву території. Не так давно Верховний Суд заперечив можливість припинення виплати пенсії на підставі акта перевірки місця реєстрації таких громадян (постанова від 6.02.2018 у справі №263/7763/17), оскільки відповідна довідка про взяття на облік не була скасована.
Сьогодні це не так просто зробити, оскільки доведеться звертатися до суду. Натомість проект уможливлює анулювання реєстрації на підставі акта обстеження за зверненням будь-якого органу влади чи навіть приватного підприємства, які нададуть «документально підтверджену інформацію, що особа не проживає за місцем реєстрації». Причому відразу після надходження такого звернення відбувається повне блокування реєстраційних дій щодо особи.
Власники житла також матимуть певний зиск, оскільки зможуть у спрощеному порядку виписати будь-кого з мешканців, хіба що крім дітей до 14 років. Тож якщо, наприклад, ви живете в приймах, то в будь-який час можете стати безхатченком. Для цього достатньо посваритися з батьками дружини або чоловіка і невдовзі побачити свої речі у клунках за дверима. Потім власник замовить перевірку і та встановить, що від вас і духу у квартирі не залишилося.
Із полегшенням зітхнуть банки. Адже не доведеться перейматися через наявність дітей у житлі, що передається в іпотеку. Бо їх реєстрація за певною адресою, як зазначалося, не створюватиме жодного юридичного факту. Та й узагалі не буде мороки із виселенням будь-якого члена сім’ї в разі звернення стягнення на житло.
На короткому повідку
Утім, на щастя, сам проект ще навіть не пройшов реєстрації у Верховній Раді. Більше того, за час, що залишився до початку виборчої кампанії — як президентської, так і парламентської, — навряд чи нардепи наважаться на такий експеримент.
Як зауважують експерти, європейський досвід — це добре, але Україна від Нідерландів з Німеччиною відрізняється, по-перше, рівнем корупції, а по-друге, правосвідомістю та законослухняністю як громадян, так і представників влади. Тож не можна виключати, що подібний механізм не буде задіяний, наприклад, для створення переваг під час виборів, особливо коли йдеться про невеличкі територіальні громади.
Крім того, ті ж правоохоронці отримають легальну можливість «замовляти» обшуки чи збір інформації під виглядом перевірки. Так, отримані в такий спосіб відомості чи свідчення родичів вони не зможуть пред’явити як належні. Але що завадить легалізувати необхідну інформацію чи речові докази згодом, уже з дозволу суду?
Головне — вчасно нагадати особі про майбутні штрафи, якщо відомості щодо її місця проживання не знайдуть підтвердження. Як наслідок, свобода пересування, яку начебто обіцяє проект, перетвориться на поводок, довжина якого залежатиме від чиновників різних органів. І цю шворку нам пропонують добровільно на собі застебнути.
ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ, “Закон і бізнес”