Коли голова громадської організації «Пошук. Сміла» Андрій Іванов, котрий вже тривалий час співпрацює з реабілітаційним центром «Барвінок» і чудово знає потреби особливих дітей, запропонував смілянським школярам створити бізіборди, першими відгукнулись учні школи №1.
Майже тиждень під гаслом «Разом до повноцінного майбутнього», над створенням розвивальної дошки працювали члени загону «Варта», що діє у пришкільному відпочинковому таборі. Діти зібрали купу на перший погляд непотрібних речей, подарувавши їм друге життя.
Під час роботи над такими проектами діти відкриваються, демонструючи найкращі свої якості.
Бізіборд, який діти створили спільно, принесе велику користь не лише тим, хто буде ним користуватися у подальшому. Він допоміг у розвитку і тим, хто активно працював над його створенням.
Відтепер батьки дітей з особливими освітніми потребами можуть обирати у якому закладі навчатиметься їхнє чадо. Такі зміни регламентуються новим Законом про інклюзивну освіту. Раніше дітей з вадами здоров᾽я переводили на індивідуальне навчання вдома, відправляли до спецшкіл чи інтернатів.
Постає питання, чи готові українські навчальні заклади прийняти «особливих» учнів. Наприклад, у Черкасах інклюзивна освіта почала набирати обертів 5 років тому. Але досі не всі школи та садочки мають подібний досвід роботи.
За інформацією міського департаменту освіти та гуманітарної політики, у 2016-2017 навчальному році на інклюзивному навчанні у 27 класах 14 шкіл перебували 33 учні. За кількістю лідирували школи №6,10 та 34, де здобували освіту по 5 осіб з особливими потребами. Навчальний процес забезпечували 9 асистентів учителя. Біля навчальних закладів встановили пандуси, поручні та обладнали туалетні кімнати.
Детальніше ознайомитися із процесом впровадження інклюзивної освіти прямуємо до Черкаської школи №6, адже вона була однією з перших у місті, хто наважився на освітні зміни.
Минулого року у школі навчалося 5 учнів з особливими освітніми потребами, нині їх троє. З дітьми тут працюють логопед, дефектолог і практичний психолог. Основна мета – соціалізація. У школі також запроваджено ставку асистента вчителя. Він знаходиться поруч і допомагає учневі швидко зорієнтуватися у підручнику, знайти потрібну сторінку чи завдання.
Діти з вадами здоров᾽я, як і всі інші відповідають на уроках, а на перервах спілкуються з однолітками та беруть участь у позашкільних заходах. Деякі з них вирізняються творчими здібностями та навіть стають відмінниками.
Наші кореспонденти намагалися зв᾽язатися з батьками учениці з особливими потребами, та на жаль, вони відмовились від коментарів.
Вчителі зізнаються, що проблема з впровадженням інклюзивної освіти досі не вичерпана, адже часто батьки не визнають затримку розвитку своєї дитини, або ж навпаки, вирізняють її поміж інших. Тоді адаптація проходить складніше. На жаль, кількість дітей, що потребують інклюзивного навчання щороку зростає.
