Цього моменту чекали довгих 9 місяців. І от нарешті радісна подія відбулась. 7 вересня із кремлівського полону повернулись 35 в’язнів. Серед них і екіпажі двох морських суден та рейдового буксиру “Яни Капу”. І наш смілянин, капітан цього буксиру, Олег Мельничук, ступив на українську землю.
Минуло трохи часу, і нарешті й у Смілі радісна подія. Вітали Олега Мельничука у Міському будинку культури. Урочисто і дуже щемливо. Він трохи соромився, але тепло приймав привітання від усіх. Спочатку Олегу показують як земляки не забували і підтримували віру в швидке визволення його та решти моряків, в їх стійкість і незламність. На сцену Олег піднявся, міцно тримаючи своїх рідних за руки. Твердить, про це мріяв всі дні полону. Першим привітав героїчного земляка міський голова Сміли.
Також міський голова вручив Олегу знак “Гідність та честь” та подяку Смілянського виконавчого комітету за сумлінну службу, бойову та професійну майстерність, мужність та героїзм при виконанні військового обов’язку. Прапор, який був вивішений на флагштоці в центрі Сміли та нагадував про підтримку українських моряків, вручили Олегові на згадку.
Подарунків під час зустрічі було безліч. Адже кожен , хто підіймався на сцену, виголошував Олегові Мельничуку слова подяки та дарував якісь символічні речі. Особливо вшановували батьків героїчного капітана, Ларису та Михайла Мельничуків. Адже саме вони виховала сина таким незламним духом та патріотом рідної землі.
Особливо до зустрічі готувались колективи смілянських шкіл, в яких Олег навчався. До дев’ятого класу – це була школа № 5, а згодом сьома.
Те, що сталось із Олегом Мельничуком, згуртувало Смілу навколо молодого капітана. Кожен намагався підтримати цього юнака по-своєму. Хтось листи писав йому, хтось флешмоби проводив, хтось малював картини, а Роман Сивохін створив відеопрезентацію про Олега. Всі разом хвилювались, переживали за здоров’я та життя земляка і молились аби швидше до дому повернувся. Тепер у Олега важлива місія, наголосив його вчитель.
Школярі нинішні, твердять, вже рівняються на Олега і він для них герой їх сучасності.
Козацький рій «Терен» із Тернівської школи обрав постать Олега та його побратимів як ключових героя своєї постановки в одному із конкурсів гри-випробування «Сокіл (Джура)» та переміг із нею.
Нині Олег Мельничук вдома, в колі рідних та друзів. Аплодує всім, хто приготував свої музичні вітання йому. І на завершення зустрічі зізнається, що допомогло триматися йому у полоні і не зрадити Батьківщині, навіть під жорстким тиском.
У присутніх у залі до Олега було чимало запитань. Тож відбулась така собі імпровізована прес-конференція. Він відповідав коротко і по суті. Найбільше щастя, твердить, що він вдома . А з усім іншим він потроху розбирається .
Дивіться також: Олег Мельничук розповів черкаським журналістам про умови в Лефортово, затримку листів та подальші плани