Ворог може маскуватися під місцеві медіа?
Ми активно моніторимо інформпростір для пошуку найцікавіших новин, що не оминули наше поле зору. Нещодавно почали відзначати появу низки гіперлокальних сайтів, що замасковані під місцеві медіа. Ми довго думали, що може означати це явище, крім відчуття наближення виборів? І прийшли до висновку — цим питанням мало б активно зайнятися СБУ, оскільки сайти, що раптово появляються в інформпросторі, є абсолютно анонімними та намагаються створити швидкий хайп на жорсткій критиці місцевої влади, завоювати довіру аудиторії. Але… В певний момент там появляться вже інші матеріали та тексти. Чи може ворог використовувати подібну технологію? Звичайно, так. Але тут є нюанс — попутно вирішити свої політичні питання можуть і місцеві гравці, які особливо не замислюються над питаннями ворожих інформаційних атак, і тим, що можуть стати їх елементом.
Ми започатковуємо серію публікацій по цій темі. І почнемо з найближчого сусіда — Золотоноші. Наш моніторинг показав, що в середині квітня цього року появився анонімний ресурс, що носить доволі медійну назву — Золотоноша онлайн. І тут би нам порадіти за наших колег, що спромоглися таки створити гіперлокальне медіа в регіоні, якій справді вартує на увагу суспільства, але помітили дивні деталі, що свідчать, що цей сайт анонімний і маскується під справжнє медіа.
Новий сайт — 4737online.com
На перший погляд, це чергове регіональне ЗМІ. Але при ближчому розгляді виявляється, що:
- Відсутні будь-які контактні дані, інформація про редакцію чи авторів.
- Усі публікації виходять без підписів і джерел.
- Сайт не зареєстрований як медіа та не дотримується стандартів прозорості.
- Сайт зберігається на хостингоій платформі, яка приховує власника ресуру, що унеможливлює його ідентифікацію саме як медіа з точки зору українського та жвропейського законодавства.
- Анонімність дозволяє авторам порушувати закон, поширювати фейки та неправдиву інформацію, сподіваючись, що це збереже їх від відповідальності ха протиправну діяльність
- Але нічого немає анонімного в Всесвітній мережі…
Підхід, який застосовують автор чи авторки сайту суперечить українському законодавству про медіа та європейським принципам прозорості медіа.
Крім того, існує можливість ініціювання розслідування діяльності анонімного ресурсу, оскільки він несе потенційну небезпеку інформаційній т національній безпеці України.
Але хто стоїть за цим ресурсом?
На сайті засекречене все, починаючи з інформації про реакцію, аж до приховування інформації про власника під час його реєстрації в мережі та хостингу. То чим відрізняється сайт від інтернет-помийок в Телеграм? Нічим, тим більше що його інформацію ці помийки часто використовують.
Але, як відомо, в мережі важко приховати інформацію. Ми ретельно вивчили реакції на поширені в соцмережах інформації з посиланням на цей сайт, та осіб, що цим активно переймаються та дійшли до висновку, що навколо цього ресурсу помітна концентрація певних осіб, що, ймовірно поклали око на два найбільших ОТГ Золотоніщини – Новодмиртрівську та Золотоніську. В обох відсутні міський та селищний голова, оскільки одного обрали нардепом, іншому висунули недовіру та він пішов у ЗСУ (крок, що викликає повагу). Обидві ОТГ мають велику кількість землі, що поки не перейшла у власність приватним особам і що є, ймовірно, найбільшим перспективним активом.
Як «Золотоноша ONLINE» перетворює інформацію на зброю
У сучасному медіапросторі, де інформація відіграє ключову роль у формуванні громадської думки, з’являються ресурси, які використовують маніпулятивні техніки для досягнення власних цілей. Одним із таких прикладів є сайт «Золотоноша ONLINE», який, під виглядом місцевого медіа, активно застосовує методи інформаційного впливу, спрямовані на дискредитацію місцевої влади та формування негативного сприйняття у громадськості.
Емоційна маніпуляція та сенсаційність
Сайт регулярно використовує емоційно забарвлені заголовки та саркастичні висловлювання, щоб привернути увагу читачів і викликати негативні емоції щодо місцевих чиновників. Такий підхід відповідає техніці “сенсаціоналізму”, яка спрямована на збудження емоційної реакції замість об’єктивного інформування.
Техніка “сендвіча” та знеособлення
У публікаціях часто поєднуються критичні зауваження з поодинокими нейтральними або позитивними коментарями, що створює ілюзію об’єктивності. Водночас, використання узагальнених термінів на кшталт “посадовець” або “виконавчий комітет” замість конкретних імен ускладнює ідентифікацію об’єкта критики та сприяє формуванню узагальненого негативного образу влади.
Повторення та “спіраль мовчання”
Постійне згадування одних і тих самих прізвищ у негативному контексті створює ефект “спіралі мовчання”, коли альтернативні думки або позитивні новини залишаються поза увагою. Це призводить до формування однобічного сприйняття реальності та підсилює недовіру до влади.
Вибірковість та фрагментарність
Матеріали на сайті часто подаються без повного контексту, що ускладнює читачам формування об’єктивної картини подій. Відсутність посилань на офіційні джерела або альтернативні точки зору сприяє поширенню упередженої інформації.
Створення альтернативної реальності
Сайт активно формує власний інформаційний наратив, використовуючи вигадані коментарі та припущення, що не підкріплені офіційними даними. Такий підхід сприяє формуванню у читачів спотвореного уявлення про дійсність.
Атака з тіні: хто і навіщо дискредитує Віталія Войцехівського через фейкові сайти?
Як маніпулюють думками читачів? Ми ретельно дослідили контент, і навіть якщо він був не анонімним, а містився в офіційно зареєстрованому медіа, сенс впливу зовсім не змінився, і залишився б виключно маніпулятивним.
Ми провели контент-аналіз публікацій, відстежили коло осіб, що активно поширюють ці матеріали, та з’ясували, кому вигідна ця кампанія.
Тематика матеріалів (за період 7 днів):
- 5 публікацій зі звинуваченнями Віталія Войцехівського у використанні бюджетних коштів на особистий піар;
- 3 матеріали із критикою надбавок та премій під час його перебування міським головою;
- 2 публікації щодо зміни політичних сил, до яких він належав, із негативним акцентом на «непослідовність»;
- 1 матеріал про «розчарування виборців» — без конкретних джерел;
- Жодного позитивного чи нейтрального матеріалу про Войцехівського;
- Жодного матеріалу про інших політиків або альтернативні точки зору.
Хочеться прокоментувати словам з відомої пісні: І це все про нього!
Спрямованість контенту:
- Односпрямована — дискредитація одного суб’єкта (Войцехівського).
- Використання емоційних заголовків, зокрема з лексемами «скандал», «позор», «зрадив», «викрав» тощо.
- Акцент на старих темах, які раніше вже висвітлювались у ЗМІ (премії, партійна зміна) — без нових фактів.
- Повторюваність формулювань та аргументів — копіпаст із незначними змінами.
Цілі контенту (виведені з частоти та тональності):
- Зниження політичної довіри до Войцехівського перед можливими виборами.
- Формування стійкого негативного образу через повторення звинувачень.
- Створення інформаційного фону для просування альтернативних фігур — однак таких у контенті поки що не згадано.
- Монетизація уваги через трафік на емоційно заряджених матеріалах.
Баланс і стандарти:
- 0 матеріалів із відповідями або коментарями самого Войцехівського.
- 0 згадок про джерела фінансування сайту або редакційної політики.
- 0 доказів або сканів документів — лише перекази та емоційні оцінки.
- Відсутні підписи авторів — публікації або анонімні, або під псевдонімами.
Кого і як атакують
Ціллю публікацій на сайті є народний депутат Віталій Войцехівський. Усі матеріали мають спільну рису — систематичну дискредитацію політика.
Жодна поширених тез не підкріплена документами, не містить офіційних відповідей або коментарів самого Войцехівського. Журналістські стандарти не дотримано.
Хто стоїть за ресурсом?
Ми проаналізували, хто просуває ці матеріали в соцмережах. Усі сліди ведуть до конкретного кола осіб у Золотоноші:
Оксана Гіщіна — активна учасниця поширення контенту. Саме їй належить найбільша кількість коментарів, лайків та репостів. У минулому була помічницею нардепа Влада Голуба — зятя впливового «батьківщинівця» Сергія Соболєва. Працювала в одному з комунальних підприємств Новодмитрівки, звідки, за її словами, «була змушена піти». Наразі вільна для нових політичних і медійних ініціатив.
Анастасія Недашковська — ще одна активістка. Після початку повномасштабної війни офіс партії «Черкащани» в місті «трансформувався» в офіс благодійного фонду «Золо Хелп», з яким пов’язують і Гіщіну.
Сумнівні волонтери — на спільних фото осіб, що «борються з корупцією», помічена волонтерка Червоного хреста, яку афілюють із тим самим фондом. Усі ці фігури об’єднує спільне минуле або спільна мета — Войцехівський.
Історія про переформатування золотоніського офісу політичної партії «Черкащани» в благодійний фонд «Золо Хелп» вражає своєю неприхованою відвертістю — обличчя ті самі, а вивіска інша, хоча задачі не змінилися – боротьба за владу в Золотоніській ОТГ.
Замовники та старі сценарії
Це не перша хвиля атак. Усе це вже було за часів, коли Войцехівського атакував його попередник — нардеп Влад Голуб. Та сама риторика, ті самі «розслідування», ті самі виконавці — лише з новими сторінками у Facebook.
Тоді Войцехівський не просто витримав тиск, а переміг опонента на виборах до Верховної Ради.
Чому саме зараз?
Схоже, що старі гравці шукають нову політичну нішу, використовуючи звичні технології: «псевдожурналістику», анонімні платформи, локальну активність, переодягнену в громадський активізм.
Сенс простий: просунути у владу представників «другого ешелону», використовуючи старі, добре відпрацьовані брудні методи.
Післямова
Сайт 4737online.com — чергова вітрина інформаційної війни. Його зміст не має нічого спільного з журналістикою, натомість є частиною чітко спланованої кампанії дискредитації.
І хоча імена змінюються, методи залишаються незмінними. Але й результат, як показує досвід, навряд чи буде інакшим.
Сайт, який позиціонує себе як місцеве медіа, насправді є інструментом цілеспрямованої інформаційної кампанії проти народного депутата Віталія Войцехівського. Використання маніпулятивних технік, відсутність балансу та прозорості свідчать про те, що ресурс не відповідає стандартам журналістики та може бути розцінений як фейкове медіа.
Читачам варто критично оцінювати подібні матеріали та звертати увагу на достовірність джерел інформації.
