В Україні триває велика війна, росія систематично б’є по енергетиці, а в багатьох селах і навіть містах дрова залишаються єдиним надійним способом обігріти дім. Здавалося б, сухостій, гілля та деревина після рубок могли б стати доступним паливом для людей. Але тут починається знайомство з українським лісовим законодавством.
Ціну дров, субсидії на опалення та покарання за незаконну заготівлю часто згадують разом. Проте це різні питання. Ми перевірили ціни у лісництвах, умови державної допомоги та звіти чотирьох надлісництв Черкащини.
Скільки коштують дрова
Останній знайдений детальний прайс для Черкащини оприлюднили на початку вересня 2026 року. За ним кубометр дров’яної деревини на верхньому складі коштував:
- 1380 грн — дуб, граб, ясен, береза, акація, в’яз, клен та інші тверді породи;
- 1020 грн — сосна та вільха;
- 840 грн — ялина, осика, липа, тополя, верба та інші породи третьої групи.
Ці ціни вказані з ПДВ. На проміжному складі кубометр коштував дорожче: 1950, 1590 і 1410 гривень відповідно. Доставку рахують окремо — залежно від відстані й транспорту. Отже, ціна деревини на складі не дорівнює вартості дров, уже привезених до двору.
У листопадовому повідомленні ДП «Ліси України» навело загальноукраїнські діапазони цін і середню вартість на верхньому складі, але не оприлюднило нового окремого прайсу для Черкащини. Тому перед замовленням варто уточнити ціну в конкретному надлісництві.
На Черкащині працюють чотири надлісництва ДП «Ліси України»: Черкаське, Звенигородське, Корсунь-Шевченківське та Чигиринське. Дрова можна замовити в них або через онлайн-магазин «ДроваЄ». Для купівлі в надлісництві потрібні паспорт, податковий номер і заява. Рекомендована межа продажу одному покупцеві — до 15 кубометрів на рік. За цінами верхнього складу 15 кубометрів коштували б від 12 600 до 20 700 гривень, без доставки.
Безоплатні дрова й допомога на опалення
Загальнодержавна програма «Зимова підтримка» на сезон 2026/27 передбачала одноразову виплату 19 400 гривень вразливим домогосподарствам у визначених громадах восьми областей, де ведуться або велися бойові дії. Черкащини в переліку областей немає. Заяви приймали до 30 жовтня 2026 року. Це була грошова допомога на опалювальний сезон, а не безоплатна видача деревини.
Жителі Черкащини можуть оформити житлову субсидію на тверде паливо. Її призначають домогосподарствам, які не мають централізованого опалення та не використовують газ чи електроенергію для індивідуального опалення. Розмір залежить від доходів і майнового стану сім’ї. Окремі категорії громадян можуть мати право на пільгу. Субсидія чи пільга зменшує витрати, але не означає, що дрова видають безкоштовно. Умови оформлення слід уточнювати в Пенсійному фонді або ЦНАПі.
Місцеві громади можуть запроваджувати власну адресну допомогу. Її наявність і умови потрібно перевіряти у своїй сільській, селищній або міській раді чи в управлінні соціального захисту.
Що можна збирати в лісі
У державних і комунальних лісах можна безоплатно збирати для власних потреб гриби, ягоди, горіхи та дикорослі рослини — якщо на конкретній території немає обмежень. У приватному лісі потрібна згода власника. Відвідування окремих ділянок можуть обмежувати через пожежну небезпеку, воєнний стан чи природоохоронний режим.
З деревиною інші правила. Навіть повалене дерево чи сухостій не стає нічийним лише тому, що лежить на землі й гниє. Самовільно забирати їх не можна. Гілки, верхівки та інші порубкові рештки після лісогосподарських робіт дозволено збирати лише з дозволу лісокористувача, у визначеному місці й за встановленим ним порядком.
На тлі енергетичної кризи це виглядає складно й зарегульовано. Ніхто не сперечається: ліси потрібно захищати від браконьєрів, а між тими, хто вивозить ліс вантажівками, і людиною, яка хоче зігріти власну оселю, є величезна різниця. Але за законом будь-який самовільний збір вважається порушенням.
Дивіться також: Дим над лісом, який черкасці сприйняли за лісову пожежу, виявився димом від спалювання порубкових рештків
Що показують звіти про штрафи
За 2025 рік чотири надлісництва ДП «Ліси України» на Черкащині вказали у звітах 57 протоколів за незаконну, або самовільну, рубку. У 53 випадках зазначено добровільну сплату штрафів.
| Надлісництво | Протоколи | Добровільно сплачені штрафи | Загальна сума, зазначена у звіті |
| Черкаське | 35 | 35 | 15 844 грн |
| Звенигородське | 9 | 8 | 36 500 грн |
| Корсунь-Шевченківське | 7 | 5 | не зазначена |
| Чигиринське | 6 | 5 | 2550 грн |
| Разом | 57 | 53 | повної суми немає |
Ці цифри не показують, скількох різних людей оштрафували і ким були порушники. У звітах немає розбивки за статтями КУпАП, статусом порушників, обсягом деревини чи обставинами кожного випадку. Тому за ними не можна визначити, чи йшлося про людей, які заготовляли паливо для дому, перевізників, посадовців або організаторів незаконних рубок.
Стаття 65 КУпАП передбачає штраф 510–1020 гривень для громадян і 2550–5100 гривень для посадових осіб за незаконну рубку, пошкодження дерев, а також перевезення чи зберігання незаконно зрубаної деревини. У Черкаському звіті 15 844 гривні за 35 протоколами — у середньому менше мінімального штрафу для громадянина за цією статтею. У Звенигородському звіті 36 500 гривень за вісім сплат — у середньому понад 4500 гривень. Оскільки звіти не називають статей і категорій порушників, пояснити цю різницю за оприлюдненими даними неможливо.
Отже, 57 протоколів — це статистика лісової охорони чотирьох надлісництв, а не кількість звичайних жителів, оштрафованих за збір дров для власних потреб. Для точного висновку потрібна додаткова розбивка від Центрального лісового офісу: за правовою статтею, видом порушення та категорією порушників. За значної шкоди незаконну рубку можуть розслідувати як кримінальне правопорушення; кількість таких справ у цих звітах окремо не наведена.