Інсайдер повідомив редакції Антени непересічну інформацію, згідно з якою може відбутися рокіровка в керівництві області. А саме: голова ОДА Ігор Шевченко може бути звільнений, а його місце посяде перший заступник – Борис Лебедцов.

Жодним чином усе наведене в матеріалі не претендує на істину в останній інстанції і є не більше, ніж припущенням. Адже журналісти не мають доступу до інформації, яка б допомогла пролити світло на певні обставини, про які йде мова нижче.  Українська політика продовжує бути суто кулуарною справою, навіть і після задекларованого перезавантаження країни.

Нагадаємо, що Лебедцова було призначено першим заступником голови адміністрації, що викликало обурення місцевого політикуму. Адже останній свого часу лобіював передачу так званої “Дачі Андрєєва” під забудову, за версією ЗМІ, має тісні зв’язки з криміналітетом та начебто є родичем колишнього голови ОДА часів Порошенка Юрія Ткаченка. Призначення Лебедцова було сприйнято не інакше як наслідок кримінально-корупційного впливу на нову владу місцевого криміналітету та аграрного лобі. Попри це Лебедцов усе ж отримав посаду і приступив до виконання своїх службових обов’язків. Але ми спробуємо більш детально проаналізувати механізм, згідно з яким чиновник, що дискредитував себе не дуже приємними скандалами, пов’язаними з попередніми каденціями влади, знов опинився на високій посаді і навіть став найбільш вірогідним претендентом на посаду голови ОДА.

Злетом політичної кар’єри Бориса Лебедцова варто вважати період депутатства в Черкаській міській раді від… Партії регіонів. За часів Ткаченка він отримав посаду керівника обласного комунального підприємства. Серед об’єктів, якими він опікувався, була і злозвісна “Андрєєвська дача”  та готель “Дніпро”.

У результаті доволі відвертих спроб передати колишній урядовий об’єкт у приватні руки виник скандал. Адже апетити орендаря сягали значно ширше – приватизувати об’єкт та забудувати навколишню ділянку лісу. Активно лобіювали проект депутати славнозвісної фракції БПП в Черкаській міськраді – Олександр Радуцький та його колеги. За інформацією, поширеною у ЗМІ,, за всією оборудкою стояв безпосередньо Андрій Бородай.

Важко обійти увагою ту обставину, що Лебедцов і Шевченко в минулому мали спільний бізнес – компанію “Легкий експорт плюс”. Та чи це єдине, що об’єднує цих посадовців, нам не відомо.

Серед осіб, які стоять за Лебедцовим, слід назвати перш за все колишнього очільника області Юрія Ткаченка та його бізнес-партнерів. Саме Лебедцова вони, схоже,  пропхнули у владу, щоб після зміни президента не втратити контроль над нею. Адже активи, накопичені протягом попередніх років, могли легко стати об’єктом прискіпливих інтересів правоохоронців, що могли б занадто активно взятися за виконання директив Зеленського про боротьбу з корупцією. І щоб місцеві служителі закону не розуміли все, що каже президент, занадто буквально, в команді його представників і опинився тлумач, яким, ймовірно, і було призначено саме Лебедцова.

Але все це стало б абсолютно неможливим, якби в команді нового президента не були ще й інші особи, що почали пропихувати постать Лебедцова. Серед новообраних нардепів від СН називають Артема Культенко. Його, в свою чергу, столичні ЗМІ нерідко називають не інакше як “мафіозі” та людиною, тісно афілійованою з кримінальним минулим. Пов’язує цих двох персонажів ще й спільний бізнес – транспортна компанія, яка, крім іншого, торгує зерном, тютюном та кормом для тварин. Але, звісно, в реєстраційних даних компанії ані Лебедцова, ані Культенка не знайти. Але джерела стверджують, що саме вони здійснюють контроль над бізнесом.

Однак, за інформацією нашого джерела, саме Культенко на сьогоднішній момент є головним пропихувачем Лебедцова. Звісно, що це питання навряд чи стане публічним, адже і нова українська влада, на жаль, успадкувала закриті принципи кадрових призначень. Тому, ймовірно, Ігор Шевченко скоро може перестати бути очільником області попри всі дружні і теплі стосунки з Зеленським. Натомість “нові обличчя” з ВР можуть запропонувати і “нове обличчя” для ОДА.

Ще одна людина, яку називають безпосереднім “босом” Лебедцова, – скандально відомий черкаський бізнесмен Андрій Бородай.  Людина, про кримінальне коріння якого багато разів писали українські та черкаські ЗМІ. За наявною інформацією, Бородай  ще з 90-х очолює економічне крило відомого місцевого ОЗУ “Торпеди”.  Найбільш відомою є мережа гіпермаркетів “Грант-маркет”, яку напряму зв’язують з Бородаєм. Ще у 2015 році Юрій Луценко стверджував, що в Черкасах кримінал рветься до влади. Але прихід виявився не таким і продуктивним. Обраний тоді міський голова Бондаренко відсторонив представників ОЗУ від доступу до міських ресурсів, розпочавши з ними конфлікт, який триває й досі.

Між іншим, Черкащина негативно вирізняється від інших областей країни саме поганими дорогами, високим рівнем корупції, абсолютно бездіяльними поліцією та прокуратурою, що продовжують розслідування розпочатих за часів Порошенка справ. Натомість жодного розкритого замовного вбивства або гучної справи проти колишній посадовців області, хоча інформації в тих самих ЗМІ було дуже багато.  Кримінал повністю зберіг контроль над судовою владою, поліцією та прокуратурою на Черкащині. Слід очікувати спроби призначення саме пов’язаних із ними осіб на вільні ключові посади.

Наші джерела стверджують, що вже зараз Ігор Шевченко повністю усунутий від прийняття будь-яких кадрових рішень. Що є своєрідним доказом наших здогадок. Якщо головна мета місцевих бізнес-кримінальних еліт  – встановлення повного політичного контролю над областю, коли зовнішньо інтелігентні люди у владних кріслах насправді представлятимуть інтереси корумпованих агробаронів та криміналітету. Цікаво, а в офісі президента Зеленського знають про це? І чи бачать, що мимоволі вже дали зелене світло на цьому шляху?

Чи варто голосувати за політичних перевертнів? Чи варто підтримувати партії, які надають їм прихисток і всіляко сприяють поширенню політичної корупції? Вочевидь, це питання задають собі мільйони українських виборців, зокрема, мешканці 197 виборчого округу. Але тепер давайте докладніше розглянемо цю проблему на конкретному прикладі, що має шокувати не лише виборців, але й партійців, які поки що залишаються прихильниками “Батьківщини”…

Нардеп Голуб разом із Косюком рейдерують обласну партійну організацію Батьківщини?

“Антена” протягом кількох років відслідковувала діяльність мажоритарного депутата по Канівсько-Золотоніському виборчому округу №197 Владислава Голуба. Обраний у 2014 році за списками БПП, він протягом тривалого часу був куратором області від фракції Порошенка в парламенті. За інформацією ЗМІ, саме йому ми маємо дякувати тим, що франшиза партії потрапила в місті Черкаси до представників одного відомого злочинного угрупування. Саме про це свого часу заявляв тоді ще нардеп Юрій Луценко. Правда, отримавши посаду генпрокурора, Луценко волів забути і про Голуба, і про ОЗУ. Політична доцільність?

Крім того, не є великим секретом, що молодий київський мажор до 2014 року встиг засвітитися в структурах Київської  держадміністрації, позайматися київською нерухомістю і побути в помічниках нардепа, партійність якого він зараз воліє забути. Батько Голуба був міністром за часів Кучми. А от сам політик-початківець отримав потужний поштовх у своїй кар’єрі, коли одружився з донькою впливового депутата-тимошенківця Соболєва.

І в буремний революційний період на молодого політика з гарним родоводом і зв’язками звернув увагу відомий український олігарх Юрій Косюк. ЗМІ містять чимало інформації про тісну співпрацю Косюка та Голуба , а також про те, як структури Косюка допомогли йому отримати мандат та активно допомагають під час і поточної виборчої кампанії.

Насправді все виглядає доволі дивно. Молодий політик, що позиціонував себе як патріот, входячи до партії Порошенка, яка поступово узурпувала право на виключний патріотизм, поки його однолітки голими руками зупиняли ворога на сході України, будував за допомогою «курячого олігарха» власну політичну кар’єру.
Звісно, що зараз на Черкащині Голуба називають впливовим нардепом. Адже він зміг збудувати певну структуру, що всі ці роки працювала на нього. Попри те, що державні субвенції мали б мешканці округу отримувати автоматично за розподілом Кабміну, Влад Голуб побудував модель, коли кожне надходження піарилося як величезний здобуток. «Миздобули» Голуба приписували собі будь-яку дію – чи то відкриття амбулаторій, чи то ремонти школи чи лікарні. А от що залишилося за кадром, так це питання того, хто і як розподіляв і засвоював державні фінанси.

За даними джерел «Антени», субвенції на окрузі практично завжди отримували в якості оплати за роботи та послуги без зайвої тендерної тяганини компанії, наближені до помічників-консультантів або іншим чином афілійовані фізичні особи-підприємці. В цих усіх питаннях Голубу постійно допомагали глави райадміністрацій, особливо Золотоніської – Олександр Лісовий та обласної – Юрій Ткаченко. Правда, кілька років тому, після охолодження стосунків між Ткаченком та Косюком, коли «губернатор» не зміг забезпечити безперешкодне розміщення курників МХП в Чигиринському та Черкаському районах, виник конфлікт і з Голубом. За даними джерел “Антени”, питання , що розсварило нардепа з очільником області – саме «делюга» субвенцій. Начебто вони не змогли вирішити, чиї компанії мають героїчною працею виконувати завдання БПП з життя округу.

Зокрема виникли питання по чищенню Золотоношки, мільйони на чищення якої прийшли за кілька днів до нового 2016 року. До речі, це «чищення» мало для екосистеми Золотоношки фатальні наслідки і лише поглибило екологічні проблеми регіону. До речі, Ткаченко було звільнено напередодні початку президентських перегонів саме за ініціативою Косюка. Косюк посадив у його крісло колишнього голову облради Вельбівця, але останній також не виправдав надій олігарха.

Для тих, хто, може, ще не знає, але саме Голуб був куратором президентських виборів на Черкащині. Звісно, генеральне керівництво залишилося за Косюком, але саме Голуб, за нашою інформацією, керував політичними процесами і мав забезпечити перемогу Порошенка. Наскільки ефективно ця команда виконувала політичну задачу, можна судити за результатами перегонів. Косюк завчасно відчув сумні перспективи Петра Олексійовича і зупинив зайву політичну активність підлеглих, сконцентрувавшись на конкретних бізнес-задачах.

Ще рік тому “Антена” висувала версію, що Влад Голуб намагається вийти з орбіт Порошенка, також прогнозуючи його крах, і повернутися до кіл, на які впливає тесть,  нардеп-батьківщинівець. Але тоді на заваді став глибокий конфлікт та несприйняття Голуба з боку обласної партійної організації. Адже не секрет, що Голуб весь цей час був політичним дахом та натхненником місцевої братви, згуртованої в Черкаській міськраді під політичним брендом БПП. Юлія Тимошенко не ризикнула напередодні виборів задовольнити прохання свого заступника по партії Соболєва і на поталу його родині віддати Черкащину.

Вибори скінчилися, в країні докорінно змінилася політична ситуація, і Голуб відчув потужну тягу таки приліпитися до якоїсь політичної сили. Всі партії, франшизи яких мав Косюк, почали стрімко втрачати вплив. Навіть не вдалося заскочити в потяг Зеленського, попри те, що команда Косюка певний час тому пихато заявляла, що все, мовляв, під контролем і вони рулитимуть і цією політичною силою. Але сталося не так, як планувалося…

І от тепер обіцяна сенсація. Влад Голуб уже майже «батьківщинівець». Тепер він з собою, принаймні поки що, не тягне натовп «торпедосів», він рятує себе сам. За інформацією інсайду, за участю Косюка, Соболєва, які виступають гарантами політичної оборудки, Тимошенко схвалила план, запропонований Владиславом Голубом. Після своєї гіпотетичної перемоги він входить до фракції “Батьківщини”, тим самим підсилюючи прем’єрські потенції Юлії Володимирівни, натомість Тимошенко гарантує Голубу допомогу партійних структур на Черкащині під час виборчого процесу.

А це і є найцікавішим. “Батьківщинівці” тривалий час перебували в стані війни з Косюком та його місцевим ставлеником Голубом і навряд чи із захватом сприймуть директиву, що надійшла до них із Турівської. Це практично неможливо зробити з огляду принаймні на моральну сторону питання. Зрадити те, заради чого жили і працювали всі ці роки, і віддати партійну організацію фактичному ворогу?

Але , виявляється, нічого неможливого немає в українській політиці. Для чергового перевзування Голуба, як-то кажуть, «на льоту» вистачило просто кількох політично-корупційних дій. Обласну організацію партії вже кілька місяців старанно дискредитували не лише в очах партійного керівництва, але й поширювали тези про корумпованість її керівників. І зовсім не дивно, що саме ці тези співзвучні з передвиборчим тиском та переслідуванням “батьківщинівців”. У Черкасах поліція демонстративно розслідувала кримінальні справи виключно проти партійців, ігноруючи повідомлення про злочини, до яких були причетні люди з оточення губернаторів Ткаченка та Вельбівця, нардепи-бппешники та інші провальні особи.

Попри заміну президента, всі ці справи мають бути по-новому розпіарені. До речі, Голуб і не припиняв цим займатися протягом останніх років. Якщо раніше він цим займався, бо за спиною маячила пропрезидентська політична сила, то нині він робить це, спираючись на особисті дружні стосунки між Аваковим, Соболєвим та Косюком. Невже в країні в цьому плані мало що змінилося? Днями в офісах і домівках місцевих “батьківщинівців” мають пройти обшуки. Вся ця акція буде ретельно розпіарена, і Тимошенко або хто інший заявлять про показове очищення партійних рядів від корупційної скверни. І, звісно, буде оновлена команда “Батьківщини”. Замість тих, хто віддав партії десятиліття і був з Тимошенко в найтяжчі її роки, до партії увійдуть люди з оточення Голуба – колишні бппешники, його помічники-консультанти, що і надалі будуть представляти партію, яка стрімко втрачає підтримку виборців.

Але чому дивуватися? Адже Батьківщина вже показала свою неадекватність у виборі мажоритарників, що балотуються на Черкащині. Наприклад, по Черкаському виборчому округу партія висунула постать Світлани Кузьмінської, чиє прізвище ототожнюється з розоренням “Черкасиобленерго” і виведенням сотень мільйонів державних коштів на офшорні компанії. Крім того, за деякими даними, “Батьківщина” також підтримала таких самих, як Голуб, одіозних самовисуванців – у Городищі – Бобова і в Умані – Яценка. І навіщо тоді дивуватися Голубу?

Отже, Влад Голуб відтепер “батьківщинівець”. Публічні заяви пролунають лише за певний час. Як не важко буде в це повірити тисячам прихильників цієї політичної сили на Черкащині. Партія має всіляко допомагати йому в перемозі, підтримуючи не зовсім прозорі і легальні виборчі технології. Чи реально це зробити? І чи є взагалі можливим? Чи, може, таким чином Батьківщина просто прискорює свій відхід в електоральне минуле? Разом зі “Свободою”, “Радикальною партією Ляшка”, “Громадянською позицією” Гриценка? Все це покаже час. Але нині можна вже зробити простий і зрозумілий висновок. Після президентських перегонів, після парламентських виборів, що відбудуться за кілька тижнів, на Черкащині може зовсім не змінитися політичний пейзаж. Ті люди, що контролювали область, обкрадали бюджет, кому ми завдячуємо поганими дорогами, зіпсованою екологією, залишаться на своїх місцях. Але вже під оновленими політичними прапорами.

Розчарування? Ні. Це реалії політичної системи. На жаль, ані прагнення мільйонів українців змінити систему, ані обрання антисистемного президента (поки хочеться вірити у це) не призводять до очікуваних змін. Стара система розподілу країни між представниками старих політичних еліт зберігається, міняючи кольори і прізвища підконтрольних їм депутатів та президентів. На жаль.

Валерій Воротник, Антена