У соцмережах здійняли тривогу: під час робіт біля підпірної стінки на Замковому узвозі нібито відкрили стародавні могили. Припущення швидко сягнули часів заснування Черкас князями Коріатовичами. Та чи можна за виглядом схилу визначити, що саме лежить у землі і скільки йому років?
Як нещодавно писала «Антена», Черкаси достовірно згадуються в документах наприкінці XIV століття. Зокрема, документ 1392 року називає черкаського воєводу Бедриха — представника подільського князя Федора Коріатовича. Але це не означає, що кожна стара річ, знайдена в історичній частині міста, належить саме до того часу.
Після повідомлень про могили ми знову поговорили з фахівцями з історії та археології, а також звернулися до будівельної компанії «Надія». Її керівництво надало доступ до майданчика і нам, і фахівцям.
Пагорб, який нині називають Замковою горою, лежить між двома місцями, де в різні історичні періоди стояли черкаські замки. Сам він у певний час міг слугувати цвинтарем. Проте його нинішній вигляд — результат пізнішого перепланування. Не раніше середини XIX століття верхівці надали сучасного профілю та звели на ній будівлі державних установ, так звані «присутственні місця». Згодом ці споруди зруйнували більшовики. Якщо на верхівці пагорба був давніший цвинтар, його могли порушити ще під час тієї забудови.
На майданчику ми побачили відкритий зріз схилу. У ньому багато перемішаного насипного ґрунту, а серед нього — речі різних часів: фрагменти кераміки, кахлів, скляні пляшки й невеликі скляні посудини, уламки виробів XX століття. Під час зйомки ми знайшли кілька великих фрагментів кераміки та скляні предмети. Їх плануємо показати археологам.
Трапляються у ґрунті й фрагменти кісток. Чи належали вони людям, чи це залишки тварин, за самим виглядом сказати не можна. Так само неможливо за окремим уламком давньої кераміки визначити вік усього шару: ґрунт перемішаний, і речі різних століть опинилися поруч.
У тій частині схилу, яку ми оглянули, могил не виявили. Побачене не підтверджує заяв про відкритий тут цвинтар часів заснування Черкас. Воно свідчить про інше: пагорб неодноразово змінювали, а у його схилі опинилися сліди міського життя різних епох — від старої кераміки до побутового сміття XIX–XX століть.
Це теж історія Черкас. Просто її не прочитаєш за одним фото в соцмережі.
