Односельчан із Золотоніщини поєднав живопис

Односельчан із Золотоніщини поєднав живопис. Віра Кравченко та Іван Дорош із Благодатного зображають пейзажі рідних околиць. Часто, аби піймати момент, вирушають на етюди до схід сонця. Чоловіча творча мова тяжіє до узагальнення і ліричності, жіноча – до деталізації та чуттєвості. На спільній виставці у Черкаському художньому музеї представили 63 роботи. створені протягом останніх років.
Іван Дорош захоплюється живописом усе життя. За цей час пройшов шлях від Карпат до Москви і зупинився на Черкащині. Нині розписує храми. Його колежанка Віра Кравченко за спеціальністю художник-оформлювач, пробує себе у декоративно-прикладному мистецтві та співає у творчому колективі села «Горлиця».

Дивіться також: Черкаський симфонічний оркестр подорослішав і став академічним.

Черкаський симфонічний оркестр подорослішав і став академічним

Високе звання присвоєно Міністерством культури України з нагоди 25-річчя колективу. За роки існування його репертуар поповнився сотнями шедеврів класичної музики.
Коли виступає Черкаський симфонічний оркестр концертна зала щоразу переповнена вдячними глядачами. Аудиторія широка – від освітян та творчої інтелігенції до керівників підприємств і представників бізнесу. Опікується колективом уже 25 років поспіль художній керівник та головний диригент, заслужений діяч мистецтв України Олександр Дяченко. Завдяки йому самобутність, емоційність та глибина звучання оркестру здобули високу оцінку багатьох відомих музикантів.
Тісно взаємодіє з колективом і художній керівник філармонії, народна артистка України Лідія Зайнчківська. Вона – і глядач, і критик. Радіє за музикантів і пишається спільною роботою.
Черкаський симфонічний оркестр веде активну концертну діяльність, про що свідчать виступи в багатьох містах України, а також у Франції, Польщі, Латвії, Литві та Італії. На меті – концерти у європейських містах з відомими музикантами. Адже найбільша винагорода артиста – це любов глядача і оплески.

Історія Черкас: Свято-Троїцький кафедральний собор був закладений у 1861 році, а підірваний комуністами у 1961-му

1861 року було асигновано будівництво нової церкви вже на пагорбі. Кошти були витрачені у розмірі близько 6 тисяч карбованців сріблом (4 тисячі із міської казни та 2 тисячі — пожертвування). 1864 року храм був освячений митрополитом Київським Арсенієм. Церква отримала наділ у 76 десятин землі на Митниці та щорічне фінансування у 345 карбованців з міського бюджету. Невдовзі при ній була відкрита парафіяльна двокласна школа. На подвір'ї церкви був цвинтар, на якому ховали священиків. 1933 року церква була пограбована та понівечена, а невдовзі і закрита. Службу було відновлено у період німецької окупації у роки Другої світової війни 1941 року. Настоятель отець Василій допомагав сиротам та партизанам, після окупації церковна громада допомагала місцевим шпиталям, утримували обслугу лазарету. За це радянська влада спочатку звинуватила священика у співпраці з нацистами, але після з'ясування усіх обставин представила навіть до урядової нагороди. Церква працювала, однак тиск з боку влади на неї був величезний. Головним аргументом для закриття слугувало потурання пияцтву, адже церква мала 3 престоли, отже і храмів було 3. Для вивчення ситуації на місці до Черкас був відправлений Фролов, уповноважений у справах Руської Православної церкви при Раді міністрів СРСР у Київській області. Після його доповіді храм ще деякий час пропрацював, але 1956 року все ж таки був закритий. Будівлю передали міському спортивному товариству, а церковну громаду зняли з реєстрації як таку, що не має власного приміщення. Дорогоцінні предмети були передані на користь держави, ікони спалили, хрести з куполів зняли. 1961 року будівлю взагалі було зруйновано за допомогою вибухівки, адже на її місці планувалось звести сучасний Пагорб Слави.

(інформація з Відкритої енціклопедії "Вікіпедія")

У Черкасах журналістів вчили «свободі слова»

За ініціативи міжнародної неурядової правозахисної організації «Freedom House» у Черкасах місцевим журналістам, студентам-журналістам та громадським активістам розповідали про свободу слова та дотримання прав журналістів.

Читати далі У Черкасах журналістів вчили «свободі слова»

Черкащан закликають передати великодні паски воїнам АТО

Напередодні Великодня духовенство Черкаської єпархії УПЦ КП зініціювало передачу пасок та крашанок у зону АТО. Священики Київського патріархату та віряни в усіх районах області збирають Великодні наїдки, які відправлять на Схід  у страсний вівторок – 11 квітня. Закликають усіх небайдужих допомогти військовим розділити разом з усіма християнами радість Господнього Воскресіння.

Володимир Гройсман запевнив, що проблему профтехосвіти на Черкащині буде вирішено

На Черкащині виникли криза у профтехосвіті. Це викликано недофінансуванням галузі освіти на 33 млн гривень. На балансі області перебуває  понад 22 ПТУ, тому виникає проблема розподілу коштів.

За словами Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, наразі Урядом вже розроблений механізм вирішення даної проблеми. Прем’єр вважає, що між областю та містом має бути співпраця у питанні утримування профтехосвіти. Також пан Гройсман акцентував увагу на дефіциті професійних кадрів на українському ринку праці.

Читайте також: «Заробітну плату вчителів підвищено на 50%», – міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

У сквері «Юність» упорядковують територію

За допомогою спеціальної техніки обробляють грунт. Тож незабаром у зоні відпочинку з᾽явиться газон та клумби.

З 31 березня по 10 травня  у Черкасах триватиме двомісячник з благоустрою, озеленення та поліпшення стану довколишньої території. Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет Черкаської міської ради.

Неподалік Соборного парку облаштовують пішохідний перехід.

«Заробітну плату вчителів підвищено на 50%», – міністр освіти та науки Лілія Гриневич

Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич підбила підсумки трьохрічного строку реформи децентралізації влади у контексті сфери освіти. За словами міністра, одним з проміжних результатів стало підвищення заробітної плати вчителів на 50%, порівняно із рівнем 2016 року. Це стало можливим завдяки додатковим субвенціям з державного бюджету у розмірі 52 млрд гривень.

Зокрема пані Гриневич зазначила, що перед освітянами Черкас держава заборгувала 2,7 млн грн.

Читайте також: Новостворена батьківська рада у Черкасах набуває резонансу.

Придніпровська СУБ несе збитки через вивезення великогабаритного сміття

Щороку це обходиться комунальникам у 2 млн. грн. Третій рік поспіль підприємству не вдається виключити цю послугу із тарифу на утримання будинків.
Вартість однієї поїздки коштує близько 1000 грн., адже відходи відвозять на сміттєзвалище, що розташоване на відстані 30 км від міста. Протягом місяця збирають близько 700 м куб відходів, а це 350 поїздок. Тому Придніпровська Служба утримання будинків закликає мешканців та організації, чиї адреси не підлягають під обслуговування підприємства – самостійно вивозити великогабаритне сміття і не завдавати додаткового навантаження працівникам комунальної сфери міста.

Придніпровська СУБ дбає про житловий фонд черкащан.

Черкаські батьківщинівці проти «драконівської» абонплати за газ

Черкаські батьківщинівці проти «драконівської» абонплати за газ. Про це представники обласної та міської партійних організацій заявили на спільній прес-конференції. Вони вважають рішення НКРЕ – економічним ударом по кожній українській родині.
Уже 5 квітня з ініціативи фракції «Батьківщина» проект цього звернення буде винесено на розгляд сесії облради. Якщо народні обранці не підтримають скасування абонплати – батьківщинці діятимуть радикально. Таке ж звернення винесуть на сесію Черкаської міської ради.
Депутат міськраді від фракції «Батьківщина» Юрій Тренкін пропонує не лише звернути увагу на абонплату, а й на обрахування тарифу на послуги з газопостачання.
НКРЕ не має повноважень одноосібно встановлювати абонплату, тож таке рішення є незаконним, а значить не обов᾽язковим до виконання абонентами.

Анатолій Бондаренко заявив, що «Черкасигаз» відключив від газопостачання «припортову» котельню та ТЕЦ.