Вели́кдень, Воскресіння Христове, Паска — найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа.

Вели́кдень, Воскресіння Христове, Паска (грец. πάσχα, лат. Pascha, івр. פסחпесах — проходження повз), Воскресі́ння Христо́ве (грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ; стцерк.-слов. Великъ дьнь, пол.Wielkanoc ) — найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа.

На теренах України святкувати Великдень, як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття, з прийняттям християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, рівнодення) і стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом — янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

У «Британській енциклопедії» повідомляється: «Ані в Новому Завіті, ані в писаннях апостольських отців не існує вказівки відзначати свято Великодня. У перших християн не існувало поняття про святість особливих періодів»[4].

У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик — це язичницький символ, і він завжди був символом родючості»[5].

«Великдень, як і Різдво… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. (…) Отже, Великдень, у своїй першооснові —  це святкування приходу весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. (…) Великодні свята українців славні й своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими»[6]. У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, котре сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями й були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.

Існує думка[Джерело?], що євангельська подія — привід святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких та юдейських культах і вже в оновленому вигляді пов'язана з особою Ісуса Христа. Християнські богослови не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскреслими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. Прихильники язичницького походження свята вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються й досі, проте не мають прямого зв'язку з християнством.

За матеріалами "Вікіпедії - відкритої енціклопедії"

П᾽ять черкаських будинків лишилися без газу – на захист мешканців стали депутати міської ради

Газова проблема у деяких місцевих ОСББ виникає щороку, на цей раз ситуація затягнулася. Цього року Кабмін своєчасно не прийняв постанову для продовження дії договорів. Тож «Нафтогаз» отримав її лише 31 березня. Згідно із законодавством, якщо ліміти не затверджено – «Черкасигаз» відключає постачання сировини.

Разом із представниками громадськості депутати приїхали до «Черкасигазу», аби поспілкуватися з керівником підприємства. Натомість, охорона не пропустила нікого всередину, попри депутатський статус.

Пізніше до гостей вийшов начальних охорони і повідомив, що керівництво перебуває у відрядженні, а робочий день завершено. Депутати викликали поліцію.

Правоохоронців охорона також не пропустила. Врешті, з відрядження раптово повернувся голова правління «Черкасигазу» Сергій Буян. Він пояснив, що голови ОСББ самі винні, що лишилися без газу.

Лише після вмовлянь збоку депутатів керівник «Черкасигазу» погодився приділити увагу проблемі. Тож мешканці будинків можуть розраховувати на газ у домівках уже за добу.