Очисні споруди Золотоноші – предмет активних обговорень громадськості далеко не перший рік. Скандальні заяви, відкриті кримінальні справи, взаємні звинувачення та політичний хайп – довкола цього об’єкту подібних речей інформаційне поле Черкащини бачило вдосталь. Проте, якщо абстрагуватися від цього, зрозуміти сам технологічний процес, висновок буде чіткий – очисні споруди працюють. Це доводить, наприклад, щорічний осінньо-зимовий період, коли вода на виході дійсно прозора та в цілому чиста (за нормативами, визначеними законодавством). Результат є? Є.

Але чому в інші періоди його нема? Чому серед громадськості сформувала чітка теза про те, що очисні споруди не працюють, а в усіх бідах населення міста та району винне виключно КП «Міський водоканал»?

Хто знайомий, або хоча б цікавився процесом роботи подібних об’єктів, той розуміє. Для решти головну проблему можна окреслити коротко – технологічна потужність. Бактерії, які фізично боряться із забрудненням, цілком здатні зробити в рамках людських побутових відходів. Але вони безсилі, коли до процесу підключаються промислові підприємства. Такі закони біології. Тому, наприклад, у Європі (куди ми так «активно» рухаємося), існує загальноприйняте правило – кожен виробник повинен мати локальні очисні споруди. Не маєте – не працюєте.

Як в українських реаліях? Основні забруднювачі на території Золотоноші відомі. Це – виробник морепродуктів «Сільвер Фуд», «Золотоніський маслоробний комбінат», колишній Птахокомбінат та центральна лікарня. Нові правила гри відразу прийняли не всі. Ціною штрафних санкцій та, в деяких випадках, призупинення діяльності, процес рушив з місця: підприємства нарешті почали будувати свої, локальні очисні споруди. Колективна ж відповідальність.

Проте й не все відразу змінюється в нашій країні. Такі вже традиції. Як тільки розпочався тотальний контроль якості промислових скидів, так відразу й починався скандал. Замість пояснення, чому не працюють локальні об’єкти, зазвичай відбувалося банально – підбурювалася громадськість. Винний, як відомо, тільки ж Водоканал. А ми? А що з нас взяти? Одні мають маленьке виробництво, котре ні на що не впливає. Інші повинні тільки людей лікувати і ваші відходи їх не турбують. Треті взагалі – платники податків і, вважайте, придбали індульгенцію.

Але живемо ми таки в демократичній країні. Тому жодне підприємство чи установа не можуть апріорі бути кращими, чи гіршими. Усі рівні. Для був вигаданий чудовий рецепт – встановлення так званих шаф для відбору проб відходів у системі водовідведення. Дуже просто та ефективно: за графіком відбирається проба, аналізується і, в разі якоїсь біди, накладаються санкції.

Інша річ, проби за узгодженим графіком зазвичай завжди в нормі. Не враховуючи, звісно, наявність сухого залишку, котра забруднювала систему. Але то дрібниці. Головне – просто катастрофічні аналізи під позапланових відборів. Аналізи, котрі працівники того ж Маслоробного комбінату просто відмовлялися підписувати. А там дійсно. Є такий цікавий показник – хімічне споживання кисню. Чим більший, тим більша та біда. Коли кисню у воді немає, нічого не живе не лише в ній, але й і в довколишній природі. Номінальна потужність міських очисних споруд – 400 ХСК. Показник після позапланових відборів – 1000… І це – екологічне лихо.
Як раніш писала Антена, виявлено джерело забруднення Золотоношки. Ним виявилося місцеве підприємство, що експортує свою продукцію до країн ЄС.

21 травня в навчально-виховному комплексі «Лідер» скасували навчання. Цього дня майже 300 випускників тут мають скласти зовнішнє незалежне оцінювання з математики.

Цього року математика, на відміну від української мови і літератури, ще не є обов’язковим предметом. Її можна було обрати замість історії.

Більша частина дітей вже визначилася з майбутньою професією. Проте не всі. Дехто вирішив остаточно обрати вуз, зваживши на результати ЗНО.

Цього року між математикою та історією обирали і студенти технікумів, коледжів та учні політехнічних училищ. Адже для отримання атестата, а його переважно отримують на другому курсі, їм необхідно буде в форматі ЗНО обов’язково здати українську мову та літературу, і математику або історію на вибір.

Дивіться також: У НВК «Лідер» відбулося свято з нагоди закінчення навчального року для молодшої школи

Лідером серед перших очікуваних українцями кроків від новообраного президента Володимира Зеленського стало зняття недоторканості з депутатів, суддів, президента. Кроки, які пов’язані із розв’язанням конфлікту на Сході та його наслідками, посіли друге та третє місця. 38,1% вбачають серед перших кроків необхідність "Ініціювати розпуск нинішнього складу Верховної ради та проведення дострокових парламентських виборів".

А чого очікують саме черкащани від новообраного президента? Цим поцікавилися нащі журналісти.

Опитування не є репрезентативним.